Новини
 
                                                  
 
             
13.07.2020 року                                                            
                       
Мелітопольська черешня та херсонські кавуни стануть міжнародними брендами
Мелітопольська черешня, херсонські кавуни, гуцульська бринза  для українців ці продукти вже давно стали символом якості і відмінного смаку. Але завдяки проєкту ЄС вони невдовзі стануть ще й міжнародними брендами.
 
Що це за проєкт?
«Географічні зазначення в Україні»  проєкт Європейського Союзу, який реалізується в Україні з 2017 року. Його мета  допомогти нашій країні створити систему зазначення товарів із властивостями та репутацією, зумовленими переважно географічним місцем походження. Проєкт співпрацює з державними установами, виробниками, бізнес-асоціаціями, об'єднаннями споживачів, туроператорами та всіма іншими зацікавленими сторонами, які прагнуть створити нові бренди з географічним зазначенням і загалом вдосконалити систему географічних зазначень в Україні.
Наприклад, уже цього літа буде зареєстровано бренди «Мелітопольська черешня» та «Гуцульська коров'яча бринза». Заявку на реєстрацію Асоціація виробників мелітопольської черешні подавала ще наприкінці грудня, а заявку від Асоціації карпатських ватагів на реєстрацію гуцульської коров'ячої бриндзи  на початку жовтня минулого року. Очікується, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України може їх зареєструвати у серпні цього року.
 
Які вимоги до реєстрації бренду за географічним зазначенням?
Географічне зазначення  це найменування місця, що ідентифікує товар, який походить із цього географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені, головним чином, цим географічним місцем походження. Хоча б один з етапів виробництва товару (виготовлення, видобування, переробка чи приготування) має здійснюватися на зазначеній географічній території. Так, наприклад, «мелітопольською» офіційно може називатися лише черешня, вирощена в околицях міста Мелітополь на обох берегах річки Молочна, а саме - в межах міста Мелітополь і навколишніх населених пунктів.
Першим брендом, який був зареєстрований в Україні з георграфічним зазначенням, стала «Гуцульська овеча бриндзя». Його зареєстровано ще наприкінці минулого року. Продукти цього бренду виготовляють на високогірних карпатських полонинах з овечого молока за рецептами, які сягають корінням у XV століття. Територія виробництва  Закарпатська, Івано-Франківська та частина Чернівецької області.
 
Зміни в законодавстві
Щоб реєстрація брендів з географічним зазначенням стала можливою, Україні довелося внести зміни до свого законодавства, як того вимагає Угода про асоціацію з ЄС. Зокрема, у вересні 2019 року було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень». Цим Законом визначено сам термін «географічне зазначення», умови його використання, а також особливості реєстрації та захисту географічних зазначень.
Із 1 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про правову охорону географічних зазначень». Він є новою редакцією Закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів», приведений у відповідність із правом ЄС. Окрім того, згаданий закон є рамковим. Це означає, що після нього будуть ухвалені ще секторальні закони, які будуть регулювати використання й охорону географічних зазначень окремо для сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, а також для вин і спиртних напоїв.
Водночас Угода про асоціацію України з ЄС, яка надає Україні багато можливостей щодо визнання її брендів із географічним зазначенням на території Європейського Союзу, також накладає на нас і міжнародні зобов'язання. Зокрема, є цілий перелік продуктів, назви яких заборонено використовувати незареєстрованим виробникам. Так, за Угодою про асоціацію, до 2026 року Україна має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «Коньяк» та до 2023 року  «Фета». Тож зараз для цих продуктів українського виробництва доведеться шукати інші назви.
 
Які ще бренди з географічним зазначенням можуть з'явитися в Україні?
Уже зараз готовий пакет документів для подання заявки на реєстрацію географічних зазначень для вин «Шабаг» і «Ялпуг» з Одеської області, а також географічного зазначення «Херсонський кавун». Завершується робота над кодексом практик для виробників майбутнього географічного зазначення «Мед Закарпаття». На думку експертів, із реєстрації географічних зазначень для меду найбільше скористаються українські бджолярі, які не є самостійними експортерами власного меду, бо тоді збільшиться додана вартість їхніх продуктів. До речі, український мед на світовому ринку має неабиякий попит. У січні-травні цього року Україна поставила на зовнішні ринки 28,45 тис. тонн меду, що на 29% більше, ніж за аналогічний період 2019 року, коли було експортовано 22,06 тис. тонн. Це дані Державної митної служби. Основними покупцями українського меду в січні-травні були Німеччина (20,7%), Польща (близько 20%) і Бельгія (15%).
Окрім окремих продуктів, в Україні триває підготовка до реєстрації географічних зазначень цілих регіонів, зокрема, «Закарпаття», «Дорога вина та смаку Херсонщини», Миколаївської, а також Прикарпатської та Буковинської доріг смаку. Поява цих брендів, переконані екперти проєкту «Географічні назви України», не тільки популяризує продукти, що виробляють на цих територіях, а й сприятиме розвитку етногастрономічного туризму в регіонах.
 
Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом
 © Чемеровецька районна державна адміністрація, 2007-2020