Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
 
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Подаємо заяву на спрощену систему оподаткування
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ повідомляє суб'єктів господарювання  щодо подання заяви  на  спрощену систему  оподаткування. 
          Нагадаємо, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до контролюючого органу  не пізніше ніж
за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податковий кодекс України).  
           Отже,  суб'єкти господарювання  можуть бути платниками єдиного податку з
ІІІ - кварталу  лише  при умові, якщо подадуть  до контролюючого органу заяву до 15 червня поточного року.  
 
 
Припинив діяльність на спрощеній системі оподаткування - погаси заборгованість
 
        Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільська ОДПІ нагадує, що  платники  єдиного податку 1-ї та 2-ї груп  відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, сплачують єдиний податок шляхом внесення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
              Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.
               Звертаємо увагу на те, що пунктом 295.4 ст.295 Кодексу передбачено сплату єдиного податку здійснювати за місцем податкової адреси.
               У разі припинення платником єдиного податку провадження підприємницької діяльності, податкові зобов'язання щодо сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу податкової служби подано заяву (п.295.8 п.295 Кодексу).
               
Таким чином, Кодексом не передбачено звільнення від сплати авансових внесків у разі припинення фізичною особою - підприємцем  провадження господарської  діяльності, за винятком платників, які здійснили сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік).
 
Інформуємо   податкову службу  про
зміни даних облікової картки
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ повідомляє громадян району, що Державний реєстр створений для забезпечення  єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи фіскальної служби.   
Для цього законодавцем передбачено необхідність подання фізичним особами контролюючим органам відомостей про зміну даних, які вносяться до Облікової картки фізичних осіб - платника податків,  протягом місяця  з дня виникнення таких змін, а саме:
             прізвище, ім'я та по батькові;
             дата народження;
             місце народження (країна, область, район, населений пункт);
             місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство;
             серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий документ.
           Звертаємо також Вашу  увагу, що за неподання або порушення порядку подання фізичною особою  інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб  протягом 30 календарних днів,  Податковим кодексом передбачено застосування штрафу у розмірі 85 грн. вперше, та 170 грн. за порушення вчинене вдруге протягом поточного року  (ст.119 ПКУ).
 
Виїзджаючи  закордон на постійне місце проживання - отримайте Довідку!
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільська ОДПІ  нагадує, що платники податку -  резиденти, які виїзджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані, у відповідності до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України,  подати декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за податковою адресою не пізніше 60-ти  календарних днів, що передують виїзду за кордон.
            У свою чергу контролюючий орган протягом
30 календарних днів з дня отримання декларації визначає податкове зобов'язання платника податку та надсилає йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов'язань - видає відповідну довідку.
           Зазначений документ подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.
 
 
Платники податку на нерухомість проводять звірку
 об'єктів оподаткування
                   
          Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ, нагадує платникам
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що кожен платник може звернутися з письмовою заявою до  контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних   щодо:
-    об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
-    розміру загальної площі об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
-    права на користування пільгою зі сплати податку;
-    розміру ставки податку;
-    нарахованої суми податку.
         У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку та надсилає (вручає) йому податкове повідомлення-рішення.
 
Умови застосування ставок  єдиного податку
платниками   І та ІІ груп
 
              Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ, звертає увагу платників єдиного податку на те, що   ставки єдиного податку у зв'язку із збільшенням  на протязі (звітного) року розміру мінімальної заробітної  плати та прожиткового мінімуму - не змінюються.Оскільки, відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для плвтників І групи та  мінімальної заробітної плати для  платників ІІ групи, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
            У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності
застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку,  встановлений для таких видів  господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
            Також звертаємо увагу, що здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
 
Збережіть свій час для подання  повідомлень  за   формами -
 № 17-ОПП, № 20-ОПП, № 1-ОПП
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ повідомляє, що платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву № 17-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови відносно реєстрації електронного підпису підзвітних осіб в порядку, визначеному законодавством.
Заява за формою № 17-ОПП може бути надана як в контролюючий орган за неосновним місцем обліку, так і в контролюючий орган за основним місцем обліку.
У разі подання заяви за формою № 17-ОПП в контролюючий орган за неосновним місцем обліку, платник податків в розділі - 3 заяви, може вказати контролюючий орган  в який подається заява та вибрати адміністративно-територіальні одиниці (по місцезнаходженню об'єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.
За умови подання заяви за формою № 17-ОПП в контролюючий орган за основним місцем обліку, платник податків в розділі 3 заяви, може вказати усі контролюючі органи, в яких бажає стати на облік за основним місцем обліку, і вибрати адміністративно-територіальні одиниці (по місцезнаходженню об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
До того ж,  взяття на облік за основним місцем обліку здійснюється на основі:
-     повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність за формою № 20-ОПП, і якщо в такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, в якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку по місцезнаходженню відповідного об'єкту оподаткування;
-    заяви за формою № 5-ОПП, наданого нотаріусом, і якщо в такій заяві платник вказав про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі по місцезнаходженню робочого місця.
У випадку.  якщо платник податків визначив контролюючий орган, в якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, в повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов'язку надання в контролюючий орган заяви за формою № 17-ОПП.
Також,  можна  подати повідомлення № 20-ОПП,  засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови відносно реєстрації електронного підпису підзвітних осіб в порядку, визначеному законодавством.
Платники податків зможуть переглянути інформацію про об'єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об'єкта оподаткування, присвоєний ДФС України, в приватній частині  Електронного кабінету платника.
Це ж торкається і заяви за формою № 1-ОПП з відміткою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку"
Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою оприлюдниться на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері статистики.
Відповідні новації містяться в наказі Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1125, який вносить зміни в Порядок обліку платників податків і зборів.
Також викладені в новій редакції форми документів:
- довідка про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП);
- заява для юридичних осіб і відособлених підрозділів(форма № 1-ОПП);
- заява для самозайнятих осіб (форма № 5-ОПП);
- повідомлення про взяття на облік за основним місцем обліку (форма № 16-ОПП);
- повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність (форма № 20-ОПП).
 
З 1 травня збільшився прожитковий мінімум
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільськ ОДПІ інформує, що  розмір визначений ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" від 21.12.2016 р. № 1801 - VIII, і на період:
-    з травня по листопад прожитковий мінімум складе для працездатних осіб - 1684 грн.;
-    в грудні складатиме -
1762 грн.
У свою чергу, мінімальна зарплата в сумі 3200 грн не міняється впродовж 2017 року. Тому усі похідні від неї величини залишаються в тому розмірі, в якому вони визначені за станом на 1 січня 2017 року.
Звертаємо особливу увагу платників єдиного податку першої групи, для  Вас   змінюється сума сплати єдиного соціального внеску:
 
з травня по листопад 2017р. становитиме  - 370,48 грн.;
 в грудні 2017р. -  387,64 грн.
 
Головні умови для роздрібної торгівлі пивом
 
Фахівці Чемеровецького відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ звертають увагу на те, що оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб'єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримувати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Також звертають увагу, однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Отже, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.
Водночас,
дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
Однак, при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг)
у розмірі 1 млн грн застосування РРО є обов'язковим
 
 
Особливості сплати задекларованої
суми податку на доходи фізичних осіб
 
 
              Декларант зобов'язаний самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену ним у поданій декларації, до 1 серпня року, що настає за звітним (тобто граничний строк сплати податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік (п. 179.1  ст.179 Податкового кодексу України) (далі - ПКУ).
             Якщо після перевірки даних, зазначених у декларації, контролюючим органом буде донарахована сума податку на доходи фізичних осіб, то платник податку зобов'язаний буде сплатити нараховану суму протягом
10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
               Сума податку на доходи фізичних осіб і в першому, і в другому випадках сплачується фізичною особою за своєю податковою адресою (пп. 168.4.5  п.168.4  ст.168 ПКУ). Податковою адресою вважається місце проживання фізичної особи, за яким ця особа перебуває на обліку в податковій інспекції як платник податку на доходи фізичних осіб (п.45.1 ст.45 ПКУ).
               Звертаємо увагу, що за затримку платежу застосовується  штраф у розмірі  (ст.126 ПКУ):
-    10%  суми податкового боргу  - за прострочення до 30 календарних днів включно;
-    20%  суми податкового боргу  - за прострочення більше 30 календарних днів.
            Крім того, доведеться ще сплатити і пеню, яка нараховується на суму податкового боргу  за кожний календарний день прострочення з розрахунку 100%  річних облікової ставки НБУ,  діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення (пункт 129.4. статті 129 ПКУ).
 
 
З 7 ТРАВНЯ  2017 РОКУ ПРИ ПРОДАЖІ ТЕХНІЧНО СКЛАДНИХ ПОБУТОВИХ ТОВАРІВ НЕОБХІДНО ЗАСТОСОВУВАТИ РРО
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець- Подільської ОДПІ  повідомляє, змінами в законодавстві (Закон №1791-VIII) передбачено, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.
Водночас, згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО при продажу товарів(крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, не застосовуються РРО та розрахункові книжки.
Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
При цьому термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".
 
 
З 1 січня 2017 року змінено порядок оподаткування спадщини
 
Чемеровецьке відділеня Кам'янець-Подільської ОДПІ повідомляє, що 25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі - Закон).
Так,
з 1 січня 2017 року об'єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами  сім'ї  спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї другого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб ( підпункт 174.2 статті 174 ПКУ).
Відповідно до пп.14.1.263 Податкового кодексу України , членами сім'ї фізичної особи
першого ступеня споріднення вважаються  - її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі, усиновлені. Інші члени сім'ї  фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступень споріднення.
Також, Законом встановлено, що у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.
Не сплачують спадкоємці в таких випадках й військовий збір.
 
 
Змінено  форму податкової декларації  з плати за землю
 
Чемеровецьке відділеня Кам'янець-Подільської ОДПІ  повідомляє, що 21.03.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від23.01.2017 №9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за№225/30093 (далі - Наказ №9).
Цим Наказом внесені зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державноїабокомунальноївласності) (далі - декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від16.06.2015 №560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за№783/27228 (далі - Наказ №560).
Зокрема, Наказом №9 передбачено відображення в декларації:
-не лише місяця і року, а також і дати державної реєстрації прав на земельну ділянку або дати документу, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;
-площі земельної ділянки не лише в гектарах, а також і в квадратних метрах;
-нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки.
Крім того, при уточненні податкових зобов'язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов'язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.
Одночасно звертаємо увагу, що згідно з пунктом46.6 статті46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
 
 
Встановлено підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації
 
Нагадуємо, що з 1 квітня 2017 року згідно з п. 201.16 ПКУ в тестовому режимі розпочинає роботу система зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Уряд
Постановою від 29 березня 2017 р.№ 190затвердив підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.
Установлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до
підпункту “в” п.201.16.1 ПКУписьмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу ДФСпротягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Комісія ДФС може відмовити платнику ПДВ в реєстрації податкової накладної виключно за таких умов:
- не надання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з
п. 201.16 ПКУ;
- не надання платником податку копій документів відповідно до
підпункту "в" п. 201.16.1 ПКУ;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, та/або, які не є достатніми для прийняття комісією.
 
До відома платників податків
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області повідомляє платників податків, що відповідно до наказу ДФС України від 24.10.2014 №213, заяви та документи для видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, подаються суб'єктом господарської діяльності (особисто або через представника) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області або до Центру обслуговування платників за місцем провадження суб'єктом господарювання торговельної діяльності (смт. Чемерівці, вул.Центральна, буд. 28, каб. 51)
Прийом від суб'єктів господарювання документів для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами - щовівторка, з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Видача суб'єктам господарювання оригіналів (дублікатів) ліцензій - щочетверга, з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
________________________________________________________________________________________________________________________________
Увага! Відбувається спам-розсилка вірусних файлів з гіперпосиланням на веб-портал ДФС Розділ: Новини
 
Протягом останніх днів зафіксовано велику кількість звернень платників податків до Контакт-центру Державної фіскальної служби України щодо спам-розсилки листів, що містять посилання на веб-портал ДФС.
З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної фіскальної служби України.
Посилання, що міститься у тексті листа та нібито перенаправляє на портал ДФС, насправді є гіперпосиланням, яке веде на сторонню Інтернет-сторінку та призводить до завантаження вірусного файлу (троянської програми).
Звертаємося до платників з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.
Ознайомитися з контактною інформацією Державної фіскальної служби України можна за посиланням
http://www.sf s .gov.ua/others/kontakti/.
© 2017 Державна фіскальна служба України
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/289258.html
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Заповнення платником податку Декларації про майновий стан і доходи при отриманні протягом звітного року доходів на різних системах оподаткування.
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільська ОДПІ  інформує платників податків щодо заповнення рядка 8 розділу І Декларації про майновий стан і доходи
.
Отже, платник податків самостійно визначає категорію, до якої слід віднести платника: громадянин; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність; підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Фізичні особи - підприємці, які протягом року отримують дохід «виключно від підприємницької діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „ підприємець ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких підприємців 09 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб 17 лютого 2017 року.
      Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід виключно від незалежної професійної діяльності, вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для платників податку фізичних осіб - незалежників 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб до 1 серпня року, що настає за звітним (останній день сплати 31 липня 2017 року).
Платники податку -
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „ підприємець ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких осіб 09 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб 17 лютого 2017 року.
Платники податку -
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність виключно на спрощеній системі оподаткування, вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб до 1 серпня року, що настає за звітним (останній день сплати 31 липня 2017 року).
Фізичні особи - підприємці, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „ підприємець ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких підприємців 09 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб 17 лютого 2017 року.
Фізичні особи - підприємці, які протягом року отримали дохід від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „громадянин ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб до 1 серпня року, що настає за звітним (останній день сплати 31 липня 2017 року).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримали інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як
громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна і т.д.), вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „
особа, яка провадить незалежну професійну діяльність ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких осіб 3 травня 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб до 1 серпня року, що настає за звітним (останній день сплати 31 липня 2017 року).
Фізичні особи - підприємці, які протягом року здійснили перехід зі спрощеної системи оподаткування та отримали дохід виключно від підприємницької діяльності, вказують категорію платника проставляючи позначку X в клітинці „ підприємець ".
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи для таких підприємців 09 лютого 2017 року, а термін сплати податку на доходи фізичних осіб 17 лютого 2017 року.
Якщо останній день строку подання податкової декларації
припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20 статті 49 Кодексу).
Зверніть увагу, що перенесення останнього дня сплати податкового зобов'язання, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, чинним законодавством не передбачено.
 
                                                             
 
Звітують підприємці за новою формою податкової декларації
 
                 Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільська ОДПІ  інформує що з 01 січня 2017 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі - податкова декларація) та визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки.
             Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі - наказ № 821), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2016 року за № 1349/29479, який набрав чинності 31 грудня 2016 року, внесено зміни до форми податкової декларації, яка запроваджена з 01 січня 2017 року.
             Наказом № 821 приведено податкову декларацію у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:
-    кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов'язань з урахуванням понесених витрат: розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов'язань самозайнятими особами (додаток Ф2);
-    змінено порядок розрахунку податкових зобов'язань із доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи;   
-    уточнені показники податкової декларації з урахуванням введення в дію   ставки податку  з фізичних осіб у розмірі 18 відсотків тощо.
           Нагадуємо, що у зв'язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та скасуванням п.п. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу, у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному п.п. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодекс),за результатами 2016 року не виникає обов'язку щодо подання декларації.
          Фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з
01 січня 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
           Враховуючи зазначені зміни протягом звітного (податкового) року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб формуються у платника податку в ІКІІ як переплата, а нарахування податкових зобов'язань здійснюються за даними податкової декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року в рядку 1.1 додатку Ф2, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 податкової декларації.
             Інформаційно платник податків в рядках 1.2 - 1.4 додатку Ф2 зазначає суму сплачених авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб; залишок суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів, при цьому такі показники в 1КП платника податків не відображаються.
 
Термін подання звіту  по єдиному соціальному внеску
            Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільська ОДПІ, інформує  платників  єдиного соціального внеску щодо  подання звіту нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
            Отже,  фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які  обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючого  органу 
звіт самі за себе один раз на рік (за 2016 рік  до  09 лютого 2017 року), наступного за звітним періодом. Таким чином, для такої категорії осіб звітним періодом є календарний рік.
            Звертаємо увагу, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування,
звільняються від  сплати за себе єдиного внеску, якщо вони  є  пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт  зазначеними особами не подається. Такі  особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі  загальнообов'язкового державного соціального страхування.
            
Зауважимо, що фізичні особи - підприємці, які  тимчасово припинили  підприємницьку діяльність,  зобов'язані подати звітність по єдиному соціальному внеску до 09 лютого 2017 року.
 
Податкова соціальна пільга з податку на доходи фізичних осіб
 у 2017 році
          Кам'янець-Подільська ОДПІ, інформує,  що відповідно до пп.169.1.1 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
         У 2017 році розмір податкової соціальної пільги (далі - ПСП) становитиме 800 грн. (1600 грн*50% = 800,00 грн.).
         Водночас, абз.1 пп.169.4.1 Кодексу визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (1600*1,4 = 2240 грн.).
           
 
 
 
ПДВ - новації 2017.
 
30 грудня 2016 року Президентом України був підписаний Закон від21.12.2016№1797-VIIIПро внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набирає чинностіз 1 січня 2017 року(крім окремих положень, зазначених у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»).
Законом внесено чимало змін в порядок оподаткування податком на додану вартість. Наведемо основні з них.
Порядокреєстрації платників податку
Зазначено, що реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Електронна копія реєстраційної заяви передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з ЄДРПОУ.
Податкованакладна
Визначено, що обов'язковий реквізит податкової наладної -код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг не повністю, але не менше ніжчотири перших цифри відповідного коду.
Уточнено, щодо 31 грудня 2017 року штрафні санкції за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення кодутовару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послугне застосовуються.
Крім того, платникам податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, надано право скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Зупинення реєстрації податкових накладних
Набирає чинності з 1 квітня 2017 року
.
Реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена
у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в ЄРПН.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган надсилає квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН. Така квитанція надсилається одночасно продавцю та покупцю.
У квитанції зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН.
Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого така процедура здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
 
Особливості складання податкових накладних,
 починаючи з 1 січня 2017 року
 
          Кам'янець-Подільська ОДПІ  у зв'язку із набранням чинності з 1 січня 2017 року Закону України № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797) повідомляє.
          Законом № 1797 підпункт "і" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) викладено в новій редакції, відповідно до якої з 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
         При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. У разі здійснення платниками податків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.
          Зміни щодо складання податкових накладних, запроваджені Законом № 1797 в частині зазначення в податковій накладній коду товару згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються до податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 січня 2017 року.
          До внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3 табличної частини податкової накладної.
         Оскільки діюча форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.
         Відсутність коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної.
         Тобто, при здійсненні платниками податку, починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).
         Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.
         В той же час у разі складання податкових накладних не за операціями з постачання товарів/послуг, а з метою нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу та/або статті 199 Кодексу (за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях), код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, не зазначаються (лист ДФС України від 20.01.2017 №1312/7/99-99-15-03-02-17).
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
Змінено порядок надання податкової знижки на оплату вартості навчання
 
Кам'янець-Подільська ОДПІ  повідомляє,  що пунктом 74 Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»,  що набрав чинності з 01 січня 2017 року,  внесені зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті Податкового кодексу України (далі - ПКУ), яка регламентує правила включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.
В оновленій редакції п.п.166.3.3 ПКУ визначено, що дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).
Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім'ї першого ступеня споріднення не обов'язково, щоб такий член сім'ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім'ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.
До 01 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 році - 1930 грн.). З 01 січня 2017року  всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.
 
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
Особливості  визначення  орендного платежу від надання
  нерухомості в оренду
 
Кам'янець-Подільська ОДПІ нагадує орендодавцям, що відповідно до п.170.1 ст.170 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), орендодавець, який здає нерухомість фізичним особам і не зареєстрований як підприємець, щокварталу впродовж 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу має самостійно нарахувати і сплатити податок на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 18% та 1,5% військового збору.
Нормами ПКУ визначено, що під час нарахування доходу фізичній особі від надання нею в оренду об'єктів нерухомості необхідно враховувати розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, який має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, місця, об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована.
Таким чином, оподаткуванню підлягають фактично отримані суми за оренду майна, але не нижче мінімальної вартості.
Нагадуємо, що фізичні особи, які отримували у 2016 році такі доходи зобов'язані подавати декларацію про майновий стан та доходи до 1 травня 2017 року.
    Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
Суб'єкти роздрібної торгівлі алкогольною та тютюновою продукцією
з 1 січня 2017 року звітність не подають
 
Кам'янець-Подільська ОДПІ  інформує, що Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIIIвнесено зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481 від19.12.1995 р., які стосуються, зокрема, подання звітності платниками.
Так, змінами до ч. 3 ст. 16 Закону № 481встановлено, що з
01січня 2017 року алкогольно-тютюнову звітність подають суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції.
Таким чином,
у роздрібних торгівців алкогольною та тютюновою продукцією з 2017 року вже не має обов'язку подавати  дану звітність.
Також  ст. 18 Закону № 481 доповнена ч. 19,  відповідно до якої штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не застосовуються до роздрібних торгівців з дати виникнення зобов'язання щодо подання такого звіту.
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
    До уваги посадових осіб органів державної влади
та органів місцевого самоврядування
          
Повідомляємо, що відповідно до
Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції»починаючи з січня 2017 року особи, зазначені упункті 1,підпункті «а» пункту 2частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до1квітняпоточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб'єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов'язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадові особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.
Таким чином, для безперешкодного та комфортного отримання послуг ЕЦП просимо не відкладати  візит до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС на кінець звітного періоду.
         Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
    
 
 
Особливості оподаткування доходів підприємців на загальній системі оподаткування у 2017 році
 
Кам'янець-Подільська ОДПІ  інформує, що пунктом 79 Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»,  що набрав чинності з 01 січня 2017року,  внесені зміни до статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Суттєво змінилася база оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військовим збором (далі - ВЗ).
Нагадаємо, що для підприємців на загальній системі оподаткування базою для нарахування ПДФО та ВЗ є чистий дохід, тобто різниця між отриманим доходом та понесеними витратами.
Позитивним моментом є те, що
з 01 січня 2017 р. відповідно до п.177.3. ст..177 Податкового кодексу отриманий дохід з метою оподаткування можна зменшити:
-    якщо фізична особа - підприємець (далі - ФОП) є платником ПДВ - на суму податкового зобов'язання з ПДВ;
-    якщо ФОП - роздрібний торговець підакцизними товарами, - на суму акцизного податку з реалізованих  ним підакцизних товарів.
 
Перелік понесених витрат, як і раніше, встановлює п.177.3 Кодексу. Але з 2017 року підприємець може враховувати у складі витрат не тільки сплачений ЄСВ, а й:
-    суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім ПДВ, якщо ФОП-платник ПДВ, та акцизного податку, ПДФО та податку на майно);
-    платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем;
-    витрати на одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
 
Не включатимуться до витрат підприємця витрати:
-    не пов'язані з провадженням господарської діяльності;
-    на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
-    на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення;
-    документально не підтверджені.
 
Водночас, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування отримали право
за власним бажанням включати до витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
 
У 2017 році не змінилися ставки з
податку на доходи фізичних осіб - 18% та військового  збору - 1,5%.
                                                        Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
 
Особливості нарахування та сплати єдиного соціального внеску з 01 січня 2017 року
Кам'янець-Подільська ОДПІ  інформує платників єдиного  соціального внеску щодо сум єдиного внеску, які необхідно буде сплатити у 2017 році.
    Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі - Закон № 1801) визначено:
прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:
з 01 січня   2017 року -
1600 грн.;
з 01 травня 2017 року -
1684 грн.;
з 01 грудня 2017 року - 1762 грн.;
мінімальна заробітна плата відповідно до Закону № 1801:
            з 01 січня 2017 року -
3200 гривень.
Оскільки для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб - підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:
з 01 січня - 704 грн. (3200 х 22 відсотки).
Для фізичних осіб - підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, мінімальна сума єдиного внеску складатиме:
з 01 січня 2017 року - 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки).
Водночас наголошуємо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.
Щодо термінів сплати єдиного внеску.
Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.
Фізичні особи - підприємці, які обрали
спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону Ка 2464),
Фізичні особи - підприємці, які застосовують
загальну систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Особи, які провадять
незалежну професійну діяльність, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац четвертий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ!
Останній день сплати ЄСВ за ІV квартал 2016р. у розмірі  990 грн.  -
19 січня 2017р. 
 
 
 
 
Ставки єдиного  податку з 1 січня 2017 року
 
З початку 2017 року граничний розмір ставки єдиного податку
для І  групи складає 10 % прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного року (з 01.01.2017 - 1600 грн.), а не мінімальну зарплату, як було раніше.
Така зміна була внесена в п.293.1 Податкового кодексу України Законом України від 20.12.2016 р. № 1791 - VIII.  Тобто максимальна сума єдиного податку для  платників І групи складає 
160 грн. в місяць.
Граничний розмір ставки для платників ІІ групи складає 20 % мінімальної заробітної плати (з 01.01.2017- 3200 грн.). У зв'язку із підвищенням мінімальної зарплати максимальна сума податку зросла до 640 грн в місяць.
Для платників ІІІ групи
єдиного податку ставки не змінилися і складають:
3 % (з ПДВ);  5 % (без ПДВ) доходу.
 
Стартувала  кампанія  декларування доходів громадян, отриманих протягом  2016 року
       
Кам'янець - Подільська ОДПІ звертається до всіх громадян району, які одержували доходи у 2016 році і при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних особи не утримувався.
Декларування доходів - ознака цивілізованого суспільства, високої правосвідомості громадян та є одним з критеріїв партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою.
Згідно з
Конституцією України,  всі громадяни щороку подають до контролюючого органу  за податковою адресою,  декларацію про свій майновий стан та доходи за минулий рік.  На сьогодні законодавчим актом, що регулює порядок оподаткування доходів громадян та порядок подання ними декларацій є Податковий кодекс України.
Згідно із зазначеним документом, обов'язок щодо подання декларації виникає у разі отримання платником протягом звітного року
окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), а саме:
-    з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок не утримувався;
-    у разі отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом;
-    у разі отримання іноземних доходів.
Щорічно, одним з основних напрямків фіскальної служби є створення сприятливих умов для виконання платниками податків громадянського обов'язку з декларування доходів.
На офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України, розміщено матеріали роз'яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів.
Сподіваємося, що громадяни з усією відповідальністю віднесуться до цього питання і своєчасно подадуть  декларацію про свої доходи  в строк до 1 травня 2017 року.  
 
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
 
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
НОРМИ ЗАКОНОДАВСТВА, ЯКІ
НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА 2017 РІК
        У 2017 році  до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання  Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА
        Крім того, Законом №1791 установлено, що  з 01.01.2017 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
СТАВКИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
        Уточнено розмір ставок земельного податку за  земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Так, ставки за зазначені ділянки  встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст.274 Кодексу).
        Установлено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється  у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області , а   для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.277.1 ст.277 Кодексу).
СТАВКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
        Для  платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
        - для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95;
        - для багаторічних насаджень - 0,57;
        - для земель водного фонду  - 2,43.
 
ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ
        Посилено вимоги до податкової звітності та обов'язку подання фінансової звітності.  Фінансова звітність  є додатком та невід'ємною частиною податкової декларації та подається як платниками податку на прибуток підприємства, так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями.
 
НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ
        До 01.07.2017 р. продовжено термін , передбачений для приведення у відповідність з вимогами Кодексу установчих документів такими організаціями з метою включення до нового Реєстру неприбуткових організацій.
Стартувала  кампанія  декларування доходів громадян, отриманих протягом  2016 року
       
Кам'янець - Подільська ОДПІ звертається до всіх громадян району, які одержували доходи у 2016 році і при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних особи не утримувався.
Декларування доходів - ознака цивілізованого суспільства, високої правосвідомості громадян та є одним з критеріїв партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою.
Згідно з
Конституцією України,  всі громадяни щороку подають до контролюючого органу  за податковою адресою,  декларацію про свій майновий стан та доходи за минулий рік.  На сьогодні законодавчим актом, що регулює порядок оподаткування доходів громадян та порядок подання ними декларацій є Податковий кодекс України.
Згідно із зазначеним документом, обов'язок щодо подання декларації виникає у разі отримання платником протягом звітного року
окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), а саме:
-    з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок не утримувався;
-    у разі отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом;
-    у разі отримання іноземних доходів.
Щорічно, одним з основних напрямків фіскальної служби є створення сприятливих умов для виконання платниками податків громадянського обов'язку з декларування доходів.
На офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України, розміщено матеріали роз'яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів.
Сподіваємося, що громадяни з усією відповідальністю віднесуться до цього питання і своєчасно подадуть  декларацію про свої доходи  в строк до 1 травня 2017 року.  
 
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
 
Ключові  зміни щодо сплати  єдиного соціального внеску
 в 2017 році
         Кам'янець-Подільська ОДПІ  інформує платників єдиного податку,  що  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-19 визначено дві основні зміни щодо нарахування та сплати ЄСВ фізичними особами - підприємцями (ФОП ),  які набрали чинності з 01.01.2017 р.:
        1.
ФОП - пенсіонерів за віком та інвалідів на загальній системі оподаткування звільнено від сплати ЄСВ «за себе».
Це відбулося завдяки виключенню фрази
"які обрали спрощену систему оподаткування"у першому реченнічастини четвертої статті 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
         2. Решта ФОП на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ «за себе» вже не за власним бажанням, а обов'язково, незалежно від факту отримання у місяці, за який сплачується такий ЄСВ, чистого доходу.
        Така зміна відбулася завдяки заміні слів
"має право самостійно"на слово"зобов'язаний"у першому реченні абзацу другого у пункті 2 частини першій статті 7 Закону про ЄСВ.
        Нагадаємо, що згідно з Законом про Держбюджет на 2017 рік мінімальна заробітна плата складає 3200 грн, отже, розмір ЄСВ (22%) складатиме - 704 грн.; максимальна заробітна плата, з якою утримується ЄСВ  - 40 000 грн.
       Особливу увагу звертаємо на те, що в  зв'язку із  внесеними  змінами до розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з 1 грудня 2016 року,  змінився мінімальний розмір єдиного соціального внеску.
        Отже, в грудні ЄСВ  становив 352,00 грн., тобто 22% від мінімального  розміру заробітної плати у місячному розмірі ( 1 600 грн. х 22% = 352,00 грн.). 
Всього за ІV - й квартал 2016 року потрібно сплатити до 19 січня 2017 року  ЄСВ у розмірі - 990 грн.
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
Соціальні показники 2017 року
         З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Зазначеним законом у 2017 році встановлені соціальні показники:
         Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для працездатної особи:
               з 1 січня - 1600 грн.; з 1 травня - 1684 грн.;  з 1 грудня - 1762 грн.
       Мінімальна заробітна плата:
-      у місячному розмірі: з 1 січня -3200 гривень;
-      у погодинному розмірі: з 1 січня - 19,34 гривні.
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
До уваги платників І та ІІ груп єдиного податку
 
          Кам'янець-Подільська ОДПІ, звертає увагу фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку  І або ІІ групи, щодо встановлених ставок єдиного податку на 2017 рік.
         Нагадаємо, що  нормами  Податкового кодексу України передбачено ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках до розміру:  прожиткового мінімуму для  першої групи та мінімальної заробітної плати для  другої групи,  встановлених чинним законодавством на 1 січня податкового 2017  року.
         Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року встановлено розмір мінімальної зарплати -
3200 гривень та прожиткового мінімуму - 1600 грн.
         Враховуючи вищевикладене, ставки єдиного податку становлять:
·    для першої групи платників єдиного податку - 160 грн.  за місяць;
·    для другої групи платників єдиного податку - 640 грн. за місяць.
         Зауважимо, що сплачуються  єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто до 20 січня 2017 року.
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
Майнова декларація викладена в новій редакції
 
              Кам'янець-Подільська ОДПІ  нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2016 року за №1349/29479, внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи,  затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859, та викладено у новій редакції інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.        Документ набув  чинності  31 грудня 2016 року.
        Щорічно одним з основних напрямків Державної фіскальної служби є створення сприятливих умов для виконання платниками податків громадянського обов'язку з декларування доходів.
       Кожен  громадянин  має право отримати безоплатні послуги із роз'яснення щодо порядку заповнення декларацій та допомогу при її заповненні в центрах обслуговування платників за місцем його податкової адреси.  При цьому контролюючі органи забезпечують платників податків бланками декларацій безоплатно.
           Декларація складається з 7 розділів:
        I. Загальні відомості.
       II. Доходи, які включаються в загальний річний оподатковуваний доход.
      III. Доходи, які не включаються у в загальний річний оподатковуваний доход.
     IV. Загальна сума річного доходу.
      V. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України.
      VI. Податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб/військового збору.
    VII. Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в попередніх звітних періодах.
       Крім того,
Декларація містить два застосування:
-    Розрахунок податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (Додаток Ф1);
-    Розрахунок податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, отриманих самозанятым особою (Додаток Ф2).
       Звертаємо увагу на те, що термін подання декларації - до 3  травня 2017 року, для фізичних осіб, які мають право на податкову знижку - до кінця 2017 року.
 
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
 
 
 
Платники акцизного податку звітують за грудень 2016 року
за новою формою декларації
 
 З метою належного декларування податкових зобов'язань з акцизного податку, у зв'язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, яким, зокрема, удосконалено адміністрування акцизного податку, Міністерством фінансів України прийнято наказ від № 841 „Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку”, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1365/29495 від 18.10.2016 (далі - наказ).
Наказом вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі  Декларація) та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, шляхом викладення їх у новій редакції.
Нова форма декларації складається із загальної частини, що містить обов'язкові реквізити платника акцизного податку, та шести розділів (А,Б,В,Г,Д,Е), що складаються платниками залежно від виду господарської діяльності, а також розділу, що заповнюється працівниками Державної фіскальної служби України після подання Декларації.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Звертаємо увагу на зміни  щодо
Додатка  6 „Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” викладено у новій редакції, відповідно до якої  бланк Додатка 6 розділено на два розділи:
розділ І заповнюється суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі - платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну;
розділ II заповнюється суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі - платниками акцизного податку при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.
Додаток 6 заповнюється
окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов'язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на
які встановлено ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
Зауважимо, що відповідно до п. 49.2
і ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, він має право подати доповнення до декларації за зразком, наведеним у Додатку 10 до Декларації (п. 46.4 ст. 46 Кодекс).
Враховуючи норми частини другої п. 46.6 ст. 46 Кодексу, особи, визначені статтею 212 Кодексу як платники акцизного податку, вперше подають декларацію акцизного податку
за новою формою не пізніше 20 січня 2017 за грудень 2016 року.
Також нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу
неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання ( Наказ Міністерства фінансів України від  26.09.2016 № 841).
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
 
Особливості  справляння земельного податку юридичними особами
 
Кам'янець-Подільська ОДПІ, з метою забезпечення дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині справляння земельного податку з юридичних осіб повідомляє таке.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.
При цьому згідно з положеннями глави і 5 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) юридичні особи., які засновані громадянами України або юридичними особами України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
а)    придбання  за  договором  купівлі-продажу,  ренти,  дарування,  міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б)    внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;
в)    прийняття спадщини;
г)    виникнення інших підстав, передбачених законом.
Землекористування згідно з вимогами  Земельного  кодексу  може бути постійним та на умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Зокрема, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а)    підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б)    громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об єднання), установи та організації;
в)    релігійні організації - країни, статути (положення) яких зареєстровано у
встановленому закон: м порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г)    публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;
ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;
д)співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб   власників   (співвласників)  та  наймачів   (орендарів)  квартир  та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Особливу увагу необхідно звернути на те, що відповідно до пункту 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно з Земельним кодексом, прийнятим у 2001 році, не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Положення пункту 6 Розділу X щодо обов'язку переоформити право постійного користування Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). З огляду на викладене такі суб'єкти господарювання також є платниками земельного податку.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і
не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки
з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.
При цьому необхідно звернути увагу, що за відсутності рішення місцевої ради, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).
Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення місцевої ради оприлюднюється
до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники податку. Граничним терміном надання копії рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного відповідно до статті 284 Кодексу є 25 грудня року, що передує звітному.
 
Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб також визначено статтею 282 Кодексу. Статтею 283 Кодексу надається перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.
Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДФС від 28.05.2015 № 379 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування».
Відповідно до статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Водночас нагадуємо, що загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема ставок податку, податкових пільг, визначено статтею 7 Кодексу.
Крім того, рішенням місцевої ради встановлюються ставки податку у розрізі категорій земельних ділянок та користувачів (власників), але граничний розмір ставок земельного податку передбачено Кодексом.
При цьому місцевим радам не надано право встановлювати індивідуальні пільгові ставки для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати податків (Лист ДФС України від 21.12.2016р. №40373/7/99-99-12-03-05-17).
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
    Продаж нерухомості, яка перебуває у власності більше 3 років не оподатковується
            Кам'янець-Подільська ОДПІ нагадує платникам податків, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності понад 3 роки.
          Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
          Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об'єктів нерухомості, оподаткується
за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
         Під час проведення операцій з продажу об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.
          Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.
         Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
       Зазначена норма передбачена ст.172 Податкового кодексу України.
 
Сектор організації роботи Кам'янець-Подільської ОДПІ
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
   Відповідно до вимог Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» з 04 січня 2017 року в органах Державної казначейської служби України відкриті нові рахунки для зарахування надходжень до новоутворених територіальних громад.
     При цьому, рахунки, які були відкриті для сільських рад, що увійшли до складу об'єднаних територіальних громад з 04 січня 2017 року  будуть закриті.
 
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
ТЕКСТОВІ    МАТЕРІАЛИ
(радіо, преса,  сайти органів влади)
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець - Подільської ОДПІ  повідомляє, що з 01 жовтня 2016 року змінилися рахунки для сплати єдиного соціального внеску:
 
Код платежу
 Назва платежу
 Бюджетній рахунок
 МФО банку
 Банк отримувача
 ОКПО отримувача
 Найменування одержувача
 71010000
 ЄДИН. ВНЕС., НАРАХ. РОБОТ. НА СУМИ:ЗАРОБ. ПЛАТИ, ВИНАГ. ЗА ДОГОВ. ЦПХ, ДОП. ПО ТИМЧАС. НЕПР.
 37192201022219
 815013
 ГУДКСУ у Хмельницькій області
 39563952
 Кам'янець-Подільська ОДПІ ГУ ДФС У Хмельницькій області (Чемеровецьке відділення)
 71040000
 ДЛЯ ФIЗ.ОСIБ - ПIДПР, У Т.Ч. ЯКI ОБРАЛИ СПР. СИСТ. ОПОДАТК.ТА ОСIБ, ЯКI ПРОВОДЯТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФ. ДI
 37199204022219
 815013
 ГУДКСУ у Хмельницькій області
 39563952
 Кам'янець-Подільська ОДПІ ГУ ДФС У Хмельницькій області (Чемеровецьке відділення)
 
Платники єдиного податку - третьої  групи звітують  щокварталу
 
         Фахівці Чемеровецького відділення Кам'янець - Подільської ОДПІ  роз'яснюють платникам податків,  що  відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі Кодекс) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він являється.
         Згідно з п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування,  обліку та звітності - особливий  механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати  окремих  податків і зборів,  встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу,  на сплату єдиного податку в порядку та на умовах,  визначених главою 1 розділу XIV Кодексу,  з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
         Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).
         Податкова декларація юридичними особами - платниками єдиного податку третьої групи подається
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
        Відповідно до пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Кодексу юридичні особи платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою.
        Пунктом 292.14 ст. 292 Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
       Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ст. 292 Кодексу).
        Слід зазначити,  що норми  Кодексу не містять  виключення для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи  щодо можливості неподання податкової звітності у разі відсутності доходу за податковий (звітний) період.
 
Платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок
          Чемеровецьке відділення Кам'янець - Подільської ОДПІ нагадує суб'єктам господарювання  щодо  сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).
        Отже,  фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування,  зобов'язані  сплати  ЄСВ  за  ІІІ квартал  2016 року  у строк  до  19  жовтня.
         Також зауважимо, що з  0
1 травня встановлена мінімальна заробітна  плата у розмірі 1450 гривень,  тож  за  ІІІ - квартал  сума  ЄСВ  складає  -   957 грн.
       Фахівці податкової служби нагадують платникам ЄСВ, що за несплату (пеперерахування) або несвоєчасну оплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
          Особливу увагу звертаємо на те, що фізичні особи -  підприємці, які застосовують  спрощену систему оподаткування,  сплачують єдиний внесок за періоди, в яких  вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.   
 
Особливості подання Податкового  розрахунку  за формою №1ДФ
 
        Чемеровецьке відділення Кам'янець - Подільської ОДПІ нагадує податковим агентам щодо подання до контролюючого органу Податкового розрахунку (форма №
1-ДФ).
          Податкові агенти  подають податковий розрахунок  суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого з них податку (форму №
1-ДФ), лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.   Податковий розрахунок подається до контролюючих органів за  місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи чи її відокремлених підрозділів або до контролюючого органу за податковою адресою  фізичної особи - податкового агента.
         У разі якщо відокремлені підрозділи юридичної особи   не уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, форма №
1-ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм  місцезнаходженням та надсилає копію такого Розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
         Також нагадаємо, що податковий розрахунок №1-ДФ  подається окремо за кожний квартал протягом
40 - календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (за ІІІ квартал  2016 року - останній день подання розрахунку 09 листопада). Окремий податковий розрахунок за календарний рік  не подається.
 
За реалізацію підліткові  алкогольних та тютюнових виробів застосовуються штрафні санкції
          Чемеровецьке відділення Кам'янець - Подільської ОДПІ, нагадує фізичним особам - підприємцям, які здійснюють  роздрібну торгівлю алкогольними напоями  та тютюновими виробами,  щодо  заборони реалізації товарів неповнолітнім особам.
       Отже, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів   особам, які
не досягли 18 років - забороняється (ст.15 прим.3 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
        Продавець зазначених товарів зобов'язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
         Особливу увагу звертаємо на те, що за порушення чинного законодавства, тобто за продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну, до суб'єктів господарювання  застосовується штраф у розмірі
- 6800 гривень.
        Окрім того, працівник, який безпосередньо продав заборонений товар підліткові, притягується до адміністративної відповідальності і також сплачує штраф
від 500 до 1700 грн.
        Зауважимо, що у такого підприємця анулюється ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів.
 
 
 
Подаємо заяву на спрощену систему оподаткування
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ повідомляє суб'єктів господарювання  щодо подання заяви на спрощену систему  оподаткування. 
Нагадаємо, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до контролюючого органу  не пізніше ніж за
15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податковий кодекс України).  
Зауважимо, що перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.
Отже,  бути платниками єдиного податку з ІV - кварталу 2016 року  можливо  лише  при умові, якщо подати  до контролюючого органу заяву терміном
до 15 вересня 2016 року.  
 
Надання Податкового розрахунку приватними нотаріусами
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ, нагадує приватним нотаріусам, що Податковим кодексом України передбачено при вчиненні нотаріальних дій, а саме:
-    посвідчення договорів продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору;
-    видача свідоцтв про право на спадщину;
-    посвідчення договорів дарування,
щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені договори та видані свідоцтва (включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку) у порядку, встановленому Кодексом для податкового розрахунку.
При вчиненні вищезазначених нотаріальних дій приватний нотаріус зобов'язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1, 2, За, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у строки, встановлені для податкового кварталу. У зазначених графах відображається: порядковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку, сума нарахованого доходу, сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб (у випадках передбачених Кодексом), ознака доходу згідно з довідником ознак доходів.
 
Особливості  оподаткування доходу від продажу громадянами сільгосппродукції
 
Осінь щедра пора, особливо для селян. Збір урожаю та одержання доходу  від його реалізації - чи не основний їх дохід. Чимало громадян телефонують до податківців  щодо оподаткування доходу одержаного від реалізації сільськогосподарської  продукції.
Фахівці Чемеровецького відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ звертають увагу громадян на основні аспекти
оподаткування сільгосппродукції, а саме:
-    підпунктом 165.1.24. пункту 165.1. ст.165 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від  продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України:
-    під час продажу своєї сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки форми №3ДФ, про наявність у нього земельних ділянок. Отже, така довідка є підставою для того, аби не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, отриманого доходу  від продажу власної сільськогосподарської продукції;
Довідку форми №3ДФ, про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видають сільська, селищна або міська ради за місцем податкової адреси платника, упродовж п'яти робочих днів із дня отримання  письмової  заяви про видачу такої довідки.
Зауважимо, що оригінал довідки  зберігається у власника сільгосппродукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.
             
 
Здали  житло в оренду -  необхідно заплатити податок
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ  нагадує платникам податків, які здають житло в оренду, зобов'язані щоквартально сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Податківці повсякденно аналізують оголошення місцевих ЗМІ та інтернет - видань, отримують дані з інших джерел і володіють інформацією про осіб, що здають своє житло, а також іншу нерухомість в оренду та одержують за це певну суму доходів і відповідно не сплачують податки.
Зокрема, якщо орендар (квартирант) та орендодавець (той, хто здає житло) є фізичними особами (не підприємцями), то особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є особа, яка надає житло у найм та отримує доходи.
Кожен  орендодавець  самостійно  нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного періоду. А саме, впродовж
40  календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу.
Всі отримані доходи від здавання в оренду нерухомості оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %  та військовим збором - 1,5 %.
Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, яка затверджена     Кабінетом Міністрів України від 29.12.2010р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована. Якщо мінімальну вартість не встановлено, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати,  зазначеного в договорі оренди (пп. 170.1.2. п.170.1. ст..170  Податкового кодексу України).
 
 
 
На податкову соціальну пільгу має право працівник який працює неповний робочий день
   Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ  нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить - 1930 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4).
Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
З 1 серпня в Україні тимчасово знижено акциз на імпорт вживаних автомобілів
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ  повідомляє, що з 1 серпня 2016 року набрав чинності Закон України № 1389 «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі - Закон № 1389), відповідно до якого тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувались.
Норма  цього Закону  поширюється у випадку, якщо вживане авто ввозиться на територію України не більше 1 разу на рік, та стосується двох категорій осіб:  які ввозять легкові автомобілі для власного використання або ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб. В інших випадках знижені ставки акцизного податку не застосовуються.
Також Законом № 1389  встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються, якщо легкові автомобілі мають походження або ввозяться з  країни,  визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України.
При цьому документами, які підтверджують країну походження товару, є сертифікат або декларація про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
У разі, якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях  про країну походження товару або встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має надати додаткові відомості для підтвердження країни походження товару. 
Додаткові відомості - це відомості, які містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації та інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Якщо ж товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита, документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються.
Крім того, до відомостей про походження транспортного засобу може бути віднесений його ідентифікаційний номер - VIN-код, інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб та надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації. Складається він із 17 символів.
Під час оформлення у Посвідченні про реєстрацію транспортного засобу посадовою особою митниці здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації у відповідності до Закону №1389.
Більш детальні роз'яснення надані на
веб-порталі ДФС "Про надання інформації".
 
За  серпень  декларацію з ПДВ подають у новій редакції
 
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ  інформує про те, що податкову звітність з ПДВ, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів від 25.05.2016 р. № 503, вперше надається за серпень 2016 року (термін подання 20.09.2016р.), IV квартал 2016 року (термін подання до 10.02.2017р.).
Додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до декларації викладено в новій редакції, яка передбачає розшифровку від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від'ємного значення, що задекларована до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з ПДВ.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з ПДВ доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.
У графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з ПДВ рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.
 
    Затверджено нові форми реєстраційних карток  для отримання послуг електронного цифрового підпису
Чемеровецьке відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ  інформує про те, що з 5 вересня 2016 року наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:
-    Реєстраційна картка (для юридичної особи);
-    Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи - підприємця).
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі«Реєстрація користувачів»офіційного інформаційного ресурсу АЦСКІДДДФС.
 
Шановні підприємці!
У день вашого професійного свята прийміть найщиріші вітання та побажання успіхів у вашому бізнесі. Нехай доля завжди посміхається вам, а партнери ніколи не підводять. Бажаю вам завжди знаходитись у потоці рівномірного і головне поступового зростання обсягів виробництва та реалізації товарів та послуг, а також постійного збільшення надходжень та прибутків!
 
З повагою, начальник Чемеровецького відділення
Кам'янець-Подільської ОДПІ                                                                                                                                                       В.Є.Лук'янов
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Зміни у порядку реєстрації платників ПДВ
 
           20.04.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.04.2016 за № 515/28645 (далі - Наказ № 373).
Наказом № 373 забезпечено реалізацію норм Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:
       скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ шляхом виключення з Положення про реєстрацію платників ПДВ вимог п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України, та, відповідно, виключено з переліку документів (відомостей), що підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
       внесено зміни до форми витягу з реєстру платників ПДВ (додаток 13 до Положення), згідно з якими замість реквізитів одного електронного рахунка у витягу відображаються реквізити трьох електронних рахунків платника ПДВ - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування, призначених для перерахування коштів до державного бюджету та на його спеціальні рахунки:
за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва);
за операціями із зерновими і технічними культурами;
за операціями з продукцією тваринництва.
         Також Наказом № 373 запроваджено такі нововведення:
1) якщо особа у встановлений законодавством строк подала заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ і отримала від контролюючого органу пропозицію подати нову заяву, то після виправлення всіх недоліків така особа може подати до контролюючого органу нову заяву про добровільну реєстрацію не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних. При цьому у такій заяві має бути зазначена така сама бажана дата реєстрації, що й у попередній неприйнятій заяві;
2) оперативне інформування платників про результати розгляду заяв, поданих ними в електронній формі. Так, якщо за результатами розгляду заяви в електронній формі (ф.№1-ПДВ, ф.№ 3-ПДВ) контролюючим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації (анулюванні реєстрації) платника ПДВ або запропоновано надати нову заяву про реєстрацію (анулювання реєстрації) платника ПДВ, то така відмова або пропозиція викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла заява;
3) встановлено десятиденний строк для направлення до ДФС рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
________________________________________________________________________________________________________________________________
Платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп за відповідних умов повинні застосовувати РРО
 
     Відповідно до норм Податкового кодексу України (п. 296.10.) платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
       Фізичні особи-підприємці другої і третьої груп, незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень не застосовують реєстратори розрахункових операцій. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
       Водночас, статтею 9 Закону України від 06.07.1995 N265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі- Закон №265) визначений перелік операцій при яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.
      При здійсненні діяльності із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій необхідно дотримуватись вимог Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів i зборів України від 28.08.2013 № 417 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" (далі- Порядок №417) та Закону №265.
 
         При цьому перед придбанням РРО необхідно пересвідчитися, що:
1) модель касового апарату включено до Державного реєстру РРО (інформація про реєстр РРО розміщена на сайті ДФС України);
2) термін служби РРО ще не вичерпано;
3) граничний термін, після якого згідно з Державним реєстром РРО заборонено реєструвати зазначену модель РРО, не настав.
При купівлі касового апарату, що був у використанні, слід пересвідчитись, що реєстрацію такого РРО було скасовано (взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації).
До здійснення реєстрації в органах ДФС суб'єкт господарювання повинен звернутись до Центру сервісного обслуговування і укласти з ним договір на сервісне обслуговування.
          Порядком №417 визначено, що для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до податкового органу:
-заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО;
-копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
-копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
-копію договору суб'єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.
________________________________________________________________________________________________________________________________
За порушення термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі передбачена фінансова відповідальність
 
            Головне управління ДФС у Хмельницькій області інформує, що відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
        Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
- 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
- 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов'язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).
          Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.
        Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.
Відповідне питання - відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
 
Нова Інструкція про порядок
 нарахування і сплати єдиного внеску
 
        17.05.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393 «Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за №609/28739 (далі - Наказ №393).
       Наказом №393 внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, яку викладено у новій редакції (далі - Інструкція №393).
         Інструкція №393 визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами.
Наказ №393, опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.05.2016 №36.
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Для здійснення роздрібної торгівлі пивом необхідно отримати ліцензію
 
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
         З 01.07.2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Отже, суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (у т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Така діяльність повинна здійснюватися виключно через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства, без обмеження торговельної площі.
При цьому фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов'язані застосовувати належним чином зареєстровані касові апарати з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у випадках, передбачених чинним законодавством.
        З таким роз'ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.03).
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ
 
      Державна фіскальна служба України надала роз'яснення щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу.
       Відтак перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ):
- надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
- надання послуг у тваринництві.
         Застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
- надаються особою, зареєстрованою як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
- пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
- надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
           При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання послуг, що надаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою „0121”.
          Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 20.05.2016 №17612/7/99-99-15-03-02-17 „Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ”.
________________________________________________________________________________________________________________________________
Щодо подання звітності виробниками, оптовими та роздрібними реалізаторами спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
 
Чемеровецьке відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідно до Закону України від 19 грудня 1995року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» всі суб'єкти господарювання, які мають ліцензії, а це виробники, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, подають до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіти про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових.виробів.
       Форми таких звітів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за №340/28470, який розроблено на виконання частини третьої статті 16 Закону №481.
        Отже, підставою для скасування вимоги подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів може бути лише внесення відповідних змін у Закон № 481.
        Першим звітним періодом для подання звітів за формами, затвердженими Наказом №49, був квітень 2016 року. В зв'язку із тим, що останній день строку для подання звіту за квітень 2016 припадав на святковий день - 9 травня, подання звіту переносилося на 10 травня 2016 року.
Звертаємо увагу суб'єктів господарювання, що граничний строк (останній день) подання звітів за травень 2016 року - 9 червня 2016 року!
         Відповідно до порядків подання та заповнення звітів, затверджених Наказом №49, суб'єкти господарювання незалежно від форм власності подають звіт за основним місцем обліку в електронній формі.
       Для забезпечення подання звітів в електронній формі з використанням ЕЦП, що надаються безкоштовно суб'єктам господарювання АЦСКІнформаційно-довідкового департаменту ДФС, на офіційному веб-порталі ДФС розміщено безкоштовне спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
      Також, звертаємо увагу, що подання після граничного строку уточнюючих звітів не передбачено, оскільки звітність розроблена з метою державного контролю за регулюванням виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України і не відноситься до податкової. Відповідно, на подання зазначеної звітності не розповсюджуються норми п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо надсилання уточнюючого розрахунку до податкової звітності.
       Разом з тим, у разі виявлення суб'єктом господарювання помилки у звітній інформації і направленні нових звітів з уточненими даними у граничні строки подання звітності, інформаційні системи приймання звітності ДФС забезпечать обробку таких нових звітів.
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
 
 
 
 
       
 
    
3. Особливості заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д 2) до податкової декларації з податку на додану вартість
Загальне правило заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації:
всі підсумкові показники по кожній графі таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказуються в рядку "Усього", який завжди є першим рядком таблиці;
розшифровка показника рядка "Усього" кожної графи таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації здійснюється в хронологічному порядку, починаючи зверху із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто, спочатку відображається найближча дата до дати подання декларації, під нею - більш рання дата;
не можуть бути одночасно заповнені в одному рядку графи 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації (так, наприклад, якщо в одному звітному періоді платником було одночасно задекларовано від'ємне значення двох різних категорій, такі суми вказуються в різних рядках та відповідних графах таблиці 1 додатка 2 (Д2) з однаковою датою у графі 1).
У графі 1 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації вказується звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення, яка відповідає категорії такої суми, зазначеній у графах 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації.
Графи 1 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум, що відображаються в графах 2 - 5. Спочатку зверху у графі 1 зазначається звітний період, в якому виникло значення графи 2 ("січень 2015 року" у форматі "01.2015"), потім нижче - в хронологічному порядку (з більш нової дати до більш давньої) звітні періоди, в яких виникли значення графи 3, потім - 4, в останню чергу - графи 5.
До граф 2 - 5 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переносяться показники декларації за січень 2015 року та у відповідних випадках - попередніх звітних періодів у розрізі категорій такого від'ємного значення та звітних періодів їх виникнення.
Так, наприклад:
непогашений станом на 01.02.2015 залишок суми, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів у тій її частині, яка виникла у грудні 2014 року, повинна бути вказана в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, а в графі 1 рядка, в якому вказана ця сума, зазначається звітний період "грудень 2014року" у форматі "12.2014";
непогашений станом на 01.02.2015 року залишок суми, яка була задекларована до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у тій її частині, яка виникла у листопаді 2014 року, повинна бути вказана в графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року у наступному рядку після (нижче) суми, яка була задекларована в грудні 2014 року, а в графі 1 рядка, в якому вказана ця сума, зазначається звітний період "листопад 2014 року" у форматі "11.2014";
сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та сума податку на додану вартість, що була заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, вказані в рядках 24 та 23.1 відповідно декларації за грудень 2014 року, будуть вказані в різних рядках таблиці 1 додатка 2 (Д2) в графах 3 та 5 відповідно, але при цьому в кожному з цих рядків у графі 1 має бути вказаний звітний період "грудень 2014 року" у форматі "12.2014".
У графі 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2)до декларації за лютий 2015 року вказується сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 20.2 декларації за січень 2015 року), зменшена на суму, зазначену в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року. В графі 1 у цьому випадку вказується звітний період - січень 2015 року у форматі "01.2015".
При цьому, якщо частина значення рядка 20.2 декларації за січень 2015 року, яка відповідає сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у звітному податковому періоді, була перенесена до рядка 22 декларації за січень 2015 року та до рядка 23.1 декларації за січень 2015 року або до рядка 24 такої декларації (згідно з підпунктом "б" пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу), то в графу 2 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року переноситься залишок значення рядка 20.2 декларації за січень 2015 року, не перенесений до рядків 23.1 та 24 декларації за січень 2015 року та не зазначений в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року.
У графі 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2)до декларації за лютий 2015 року вказується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 24 декларації за січень 2015 року) за мінусом суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року. При цьому значення рядка 24 вказується в рядку "Усього", а розподіл цієї суми в розрізі звітних періодів її виникнення (з більш нової дати до більш давньої) зазначається нижче в цій же графі виходячи з показників, задекларованих платником у додатку 2 (Д2) до декларації за січень 2015 року, у хронологічному порядку.
У графі 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2)до декларації за лютий 2015 року вказуються суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.2 декларацій попередніх звітних періодів).
У графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2)до декларації за лютий 2015 року вказуються залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 (рядок 23.1 декларації за січень 2015 року та попередніх звітних періодів у межах непогашених (невідшкодованих) залишків).
Для коректного заповнення сум, які вказуються в графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, платникам податку доцільно до дати подання такої декларації звернутися до контролюючого органу, в якому такий платник податків перебуває на обліку, для звірки залишків від'ємного значення станом на 01.02.2015 у розрізі податкових періодів їх виникнення.
Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, за винятком непогашеного залишку сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, та суми, що була включена до графи 20.1 декларації за лютий 2015 року, повинні бутиповністюперенесені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року. Ці суми надалі можуть бути спрямовані або для врахування у збільшення реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) або задекларовані до повернення платнику на поточний рахунок у порядку, що діяв у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).
Непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника.
Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року.
Це обумовлено тим, що у випадку, якщо платник має бажання отримати залишки сум бюджетного відшкодування, які залишилися невідшкодованими станом на 01.02.2015, як бюджетне відшкодування на рахунок у банку, такі суми не переносяться до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року і продовжують обліковуватися в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) та відшкодовуються на рахунок платника у банку згідно з нормами Кодексу.
Суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.
Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та перенесені до граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, знімаються з обліку в ІКПП та надалі обліковуються в розділі ІV декларації та в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації в наступних звітних періодах до повного їх погашення.
Сума від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми(підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу просимо згідно з підпунктом "а" на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі (вказується словами) збільшити розмір суми податку, на яку ми маємо право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 2001.3 статті 2001розділу V Кодексу" (далі - поле "а" додатка 2 (Д2) до декларації), та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації (дублює суму, вказану словами). Ця сума не може бути більшою за значення графи 14 (рядок "Усього") додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.
Сума податку, яку вказано в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду не вказується, а переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому відбулося збільшення реєстраційної суми. Якщо в рахунок збільшення реєстраційної суми зарахована тільки частина суми, вказаної в полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації, то до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься тільки та сума податку, на яку фактично збільшено реєстраційну суму.
Таким чином, перший раз графа 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації може бути заповнена тільки у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року (якщо збільшення реєстраційної суми відбудеться у березні 2015 року) та наступних звітних періодах.
Сума від'ємного значення, яку платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку(підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу), вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) "Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу просимо згідно з підпунктом "б" суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі _______ гривень (зазначається словами) (вказується значення рядка 3 таблиці 2 Д2) повернути на рахунок у банку" (далі - поле "б" додатка 2 (Д2) до декларації) у розмірі, не більшому за суму, розраховану в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації та зазначається в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.
Суми, вказані платником податку в графах 2 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, в наступних звітних періодах можуть зменшуватися на суму збільшення реєстраційної суми в поточному звітному періоді (вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та в рядку 27 розділу ІV декларації) або шляхом декларування (крім сум, вказаних у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2)) в рахунок бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку (вказується в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та в рядку 30 розділу ІV декларації).
Суми, включені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) в декларації за лютий 2015 року та наступні звітні періоди, можна задекларувати як бюджетне відшкодування на рахунок у банку з дотриманням норм пункту 200.5 статті200 розділу V Кодексу, і тільки у випадку, якщо ці суми не були задекларовані на збільшення реєстраційної суми. Суми, включені до граф 2 - 4 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації та які платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (зазначені в полі "б" додатка 2 (Д2) до декларації), розраховуються в таблиці 2 додатка 2 (Д2) до декларації, вказуються в графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та переносяться до рядка 30 розділу ІV декларації.
Значення сум, вказаних платником податку в графах 2 - 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року, може збільшуватися/зменшуватися за рахунок результатів перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення, про що вказується у графі 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, та/або за рахунок показників уточнюючих розрахунків, в яких коригуються залишки від'ємного значення, задекларовані до 01.02.2015, про що вказується у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації.
Результати перевірки контролюючого органу відображаються у графах 8-10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому було винесено та узгоджено рішення про збільшення/зменшення залишку відповідного від'ємного значення, що обліковується в додатку 2 (Д2) до декларації. Значення графи 10 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься до рядка 28 розділу ІV декларації.
Сума збільшення/зменшення від'ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, відображається у графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації того звітного періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок як самостійний документ, або того звітного періоду, за який подається декларація, якщо уточнюючий розрахунок подано як додаток до декларації. Сума уточнення вказується в рядку того звітного періоду, який уточнюється.
У випадку декларування платником у полі "а" додатка 2 (Д2) до декларації сум на збільшення реєстраційної суми, така реєстраційна сума збільшується на значення рядків з графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, в якій задекларовано таке бажання, в першу чергу за рахунок сум податку, відображених у графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, потім- у графах з 4 по 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації відповідно, в розрізі звітних періодів з дотриманням хронологічного порядку формування від'ємного значення, відображеного у цих графах, починаючи з найдавнішого.
Отже, спочатку у збільшення реєстраційної суми зараховується та відповідно переноситься до графи 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації звітного періоду, в якому відбудеться таке збільшення, сума від'ємного значення, вказана у графі 5 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім після повного погашення суми, зазначеної в цій графі, - сума від'ємного значення з графи 4 в хронологічному порядку її виникнення, починаючи з найдавнішої, потім суми, відображені у графах 3 та 2 відповідно у такому ж порядку.
Значення рядка "Усього, в т.ч.:" графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації переноситься до рядка 31 розділу ІV декларації.
Значення графи 14 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду у розрізі звітних періодів переноситься до графи 6 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за наступний звітний період.
Приклад заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до деклараці
 
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.
 
 
В.о. Голови
 М.В. Мокляк    
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
Про оподакування податком на додану вартість
металобрухту
 
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” продовжено до 01.01.2017 р. дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 223 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
При цьому перелік таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Водночас дія постанови Кабінетом Міністрів України від 12 січня 2011 року №15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, обмежувалась періодом до 2014 року. На сьогодні відповідного нормативно-правового акта Уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість або продовжував би дію постанови №15, не прийнято.
Таким чином, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися (ються) суб'єктами господарювання з 01.01.2015 р. і до дати прийняття чинності відповідним нормативно-правовим актом Уряду, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 відсотків.
Про це йдеться у листі ДФС України від 02.03.2015 р.№7012/7/99-99-19-03-02-17.
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Особливості застосування коефіцієнта ЄСВ
·    1     Чемеровецьке відділення Городоцької ОДПІ інформує, що  листом  від 24.02.2015 № 6187/7/99-99-17-03-01-17 «Про застосування норм законодавства» Державна фіскальна служба України надала роз'яснення щодо  застосування  понижувального коефіцієнта з єдиного соціального внеску (ЄСВ). Його зможуть застосувати лише ті платники, які вели діяльність і нараховували зарплату протягом усього 2014 року. Отже, створені у 2014 році підприємства не зможуть скористатись правом на застосування понижувального коефіцієнту.
ДФС УКРАЇНИ
Лист від 24.02.2015 р. № 6187/7/99-99-17-03-01-17
Про застосування норм законодавства
 
Складовою системних реформ в Україні є зміна підходів до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), який є одним з основних чинників навантаження на фонд оплати праці роботодавця. Пропозиції щодо перегляду навантаження на фонд оплати праці роботодавця, зокрема шляхом зменшення діючої ставки єдиного внеску, неодноразово вносилися на розгляд як представниками бізнесу, так і громадськості. Прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77), який набрав чинності з 01 січня 2015 року, є важливим кроком у реформуванні сплати єдиного внеску. Так, пунктом 3 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 (тобто для роботодавцям), надається право на зниження навантаження на фонд оплати праці.
Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:
·    підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)(далі - Реєстр),у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).
Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464. Тобто, роботодавці застосовують понижуючий коефіцієнт до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва (від 36,76 відс. - для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7 відс. - для 67 класу професійного ризику виробництва) таких роботодавців. Щодо розміру та умов застосування понижуючого коефіцієнта. Єдиний внесок для роботодавців зменшується з 41 відс. до 16,4 відс., якщо вони відповідатимуть таким умовам:
·    1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 раза або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менше 0,4);
·    2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;
·    3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;
·    4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня - 1218,00 гривень, з 01 грудня - 1378,00 гривень.
Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік. Оскільки необхідне порівняння із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували заробітну плату протягом усього 2014 року.
Щодо дотримання першої умови.
Під загальною базою нарахування єдиного внеску за місяць слід розуміти загальну суму нарахованої у місяці заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок.
Так, підприємство віднесено до 23 класу (умовно) професійного ризику виробництва, розмір єдиного внеску у вигляді нарахування складає 37,26 відс., діяльність провадилася цілий рік, при цьому загальна база нарахування єдиного внеску за 2014 рік склала 1 500 000 грн., середньомісячна база нарахування єдиного внеску за 2014 рік - 125 000 грн. (1 500 000/12 міс. = 125 000 гривень).
Якщо загальна база нарахування єдиного внеску за січень 2015 року у підприємства дорівнює 195 000 грн., то понижуючий коефіцієнт становить 125 000 грн. / 195 000 грн. = 0,64.
Отже, підприємство має право застосувати ставку єдиного внеску в розмірі 23,85 відс. (37,26 відс. х 0,64), а до доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами - у розмірі 22,21 відс. (34,7 відс. х 0,64).
Щодо дотримання другої та четвертої умов.
Для дотримання умови щодо збільшення у відповідному місяці 2015 року мінімум на 30 відсотків середньої заробітної плати по підприємству порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік також необхідно порівняти середню заробітну плату на підприємстві за поточний місяць із середньою заробітною платою, на яку нараховується єдиний внесок по підприємству за 2014 рік.
Середня заробітна плата по підприємству в певному місяці 2015 року визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок в цьому місяці, на кількість працівників, яким вона нарахована.
Середня заробітна плата по підприємству за 2014 рік визначається шляхом ділення загальної нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на підприємстві за 12 місяців, на середню кількість працівників, яким нараховувалася заробітна плата в 2014 році.
Наприклад,загальна сума нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок всім працівникам підприємства, в січні 2015 року склала 195 000 грн. На підприємстві в цьому місяці працювало 40 працівників. Середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 році склала: 195 000 грн. / 40 чол. = 4 875,00 гривень.
Припустимо, що за весь 2014 рік всім працівникам було нараховано заробітну плату в розмірі 1 500 000 грн. У 2014 році на підприємстві працювало 35 осіб, при цьому підприємство нараховувало працівникам зарплату протягом усіх 12 місяців року. Визначимо середню заробітну плату по підприємству за 2014 рік: 1 500 000 грн./12 місяців/35 працівників = 3 571,43 грн.
Тепер визначимо, як виросла середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року порівняно з 2014 роком: 4 875,00 грн./3 571,43 грн. = 1,36.
Отже, середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року збільшилася на 36 відс. порівняно з 2014 роком, підприємство виконало умову щодо збільшення середньої заробітної плати по підприємству мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік (36 відс. > 30 відс.).
Крім того, оскільки середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року склала 4 875,00 грн., підприємство виконало й умову щодо середньої заробітної плати не менше 3 мінімальних заробітних плат, тобто у січні 2015 року має бути не менше 3 654,00 грн. (1 218 грн. х 3).
Щодо дотримання третьої умови.
Під середнім платежем на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта розуміється середня сума єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на базу нарахування єдиного внеску в поточному місяці, в розрахунку на одного працівника, розрахована за ставкою єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта.
Понижуючий коефіцієнт, який може застосувати підприємство, виходячи з даних про збільшення заробітної плати на підприємстві у січні 2015 порівняно з 2014 роком, становить 0,64. Підприємство віднесено до 23 класу професійного ризику виробництва, ставка єдиного внеску у вигляді нарахування становить 37,26 відсотка.
З урахуванням понижуючого коефіцієнта ставка єдиного внеску дорівнює 23,85 відс. (37,26 відс. х 0,64). Загальна сума нарахованої заробітної плати всім працівникам підприємства в січні 2015 року (база нарахування єдиного внеску) становить 195 000 грн. На підприємстві в цьому місяці працювало 40 працівників.
Середня заробітна плата по підприємству в січні 2015 року складала 4 875,00 гривень. Середній платіж єдиного внеску на одну застраховану особу після застосування понижуючого коефіцієнта складає: 4 875,00 грн. х 23,85 відс. = 1 162,69 гривень.
Середній платіж на одного працівника після застосування понижуючого коефіцієнта перевищив встановлену величину (1 162,69 грн. > 700 грн.), підприємством виконано ще одну умову. Таким чином, оскільки виконано всі умови, встановлені пунктом 3 розділу ІI Закону № 77, підприємство має право на застосування понижуючого коефіцієнта.
Разом з тим повідомляємо, що з 01 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою статті 8 та статтею 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
ГоловаІ. О. Білоус
 
 
Лист ДФС України та Пенсійного фонду України від 19.02.2015 № 5672/7/99-99-17-03-01-17, № 5119/05-10
Державна фіскальна служба
України
№ 5672/7/99-99-17-03-01-17
 Пенсійний фонд України
 
 № 5119/05-10
 
Про надання роз'яснень щодо відображення у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування враховуючи норми Закону Українивід 28 грудня 2014 року №77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці»
 
У зв'язку з набранням чинності з 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) та Кодексу законів про працю України, Державна фіскальна служба України та Пенсійний фонд України повідомляють таке.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Крім того, для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Враховуючи, що на сьогодні не внесено відповідних змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за №1628/24160 (далі - Порядок № 454), надаємо приклад формування показників звіту у таблиці 6 додатку 4 за січень 2015 року.
У програмному забезпеченні, за допомогою якого формується звіт, обов'язково необхідно відключити функцію «автоматичний розрахунок».
Наприклад: особа перебувала у трудових відносинах повний календарний місяць (січень 2015 року) і їй нарахували заробітну плату 609,00грн, тобто менше мінімального розміру (працював на умовах неповного робочого часу). Сума, на яку платник у такому випадку нараховує єдиний внесок, становить, 1218 гривень. При цьому в таблиці 6 додатку 4 відображаємо:
реквізит 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових / ЦП відносинах протягом звітного місяця» - 31 день;
реквізит 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати / доходу (усього з початку звітного місяця)» - 609,00 грн;
реквізит 18 «Сума нарахованої заробітної плати / доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» - 609,00 грн;
реквізит 19 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» - 21,92 гривень.
Усі інші реквізити заповнюються відповідно до Порядку № 454.
У разі якщо особа у звітному місяці пропрацювала два тижні, а решту часу перебувала на лікарняному, то в таблиці 6 додатку 4 відображаємо фактично нараховану заробітну плату за відпрацьований час. За умови, що заробітна плата за відпрацьований час менше мінімальної, питання необхідності донарахування сум єдиного внеску має розглядатися одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.
У разі якщо особу прийнято на роботу протягом звітного місяця і заробітна плата становить менше ніж мінімальний розмір, то єдиний внесок нараховується і утримується із фактичної суми заробітної плати.
Відповідно, суми про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454, а саме:
у рядку 1.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454 зазначаємо фактичну суму нарахованої заробітної плати, - тобто 609,00 грн;
у рядку 2.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454 зазначаємо - 1218,00 грн., тобто суму, яка відповідає мінімальному розміру заробітної плати;
у рядку 3.1.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454 зазначаємо - 447,74грн. (1218,00*36,76 відс.);
у рядку 4.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454 зазначаємо - 609,00 грн.;
у рядку 5.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку № 454 зазначаємо - 21,92 грн. (609,00*3,6 відсотка).
 
 
Голова Державної
фіскальної служби
України
 
І.О. Білоус
 
  Голова правління
 Пенсійного фонду України
 
 
 О.Б. Зарудний
 
 
 
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Лист від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17
Про податок на додану вартість
 
Державна фіскальна служба України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ (далі - Закон № 71) повідомляє про окремі особливості формування податкового кредиту, з урахуванням норм Кодексу, які набрали чинності з 1 січня 2015 року.
Загальне правило формування податкового кредиту, встановлене пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу, залишилося без змін. Так, відповідно до вказаної норми право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Зміни, внесені Законом №71 до Кодексу, не вплинули на порядок визначення дати виникнення права на формування податкового кредиту і по іншим операціям.
Так, відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій:
із ввезення товарів на митну територію України є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу;
для операцій фінансової оренди (лізингу) - дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем;
для довгострокових договорів (контрактів) - дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами);
для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку - факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Починаючи з 1 січня 2015 року, зазнала змін норма, яка визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента на митній території України.
На відміну від попередньої редакції пункту 198.2 статті 198 Кодексу, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН та включенні до податкових зобов'язань звітного періоду. При цьому, податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року, у яких сума податку не перевищує 10 тис.грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.
З 1 січня 2015 року зазначене правило стосується податкових накладних, сума податку на додану вартість в яких перевищує 10 тис.грн., або складених у зв'язку з постачанням підакцизних або імпортованих товарів.
З 1 лютого 2015 року зазначене правило поширюється на всі податкові накладні.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в ЄРПН.
Формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, може здійснюватися на підставі таких документів:
а) транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерські довідки, складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу;
г) податкові накладні, складені платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V Кодексу та зареєстровані в ЄРПН.
У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними вище документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.
Слід зазначити, що з 1 січня 2015 року з Кодексу виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника.
Отже, грудень (ІV квартал) 2014 року - останні звітні періоди, протягом яких платники податку мали право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену покупцем на підставі заяви зі скаргою на постачальника.
Відповідно до пункту 201.11
1статті 201 розділу V Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року, платник податку повинен вести реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 201.11 статті 201 розділу V Кодексу. Оскільки наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.09.2014 № 958 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 1228/26005, залишається чинним, платники податку можуть за власним бажанням обліковувати зазначені документи, використовуючи форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
При цьому, як Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який платником податку ведеться за власним бажанням, так і реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, якщо такий реєстр ведеться платником окремо від Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246)не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання(абзац десятий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
Покупці - платники податку мають можливість отримувати з ЄРПН електронні копії податкових накладних/розрахунків коригування, які зареєстровані в ЄРПН їх контрагентами - постачальниками.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника та є підставою для включення сум податку, зазначених у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.
Разом з цим, з 1 січня 2015 року запроваджена норма, яка дозволяє сформувати податковий кредит на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням встановленого терміну реєстрації.
Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:
ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
для банківських установ - ніж дата одержання ними права власності на заставне майно.
Особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року
З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).
Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.
Оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).
Особливості формування податкового кредиту, починаючи з 1 січня 2015 року
Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, та розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді, у тому числі ті, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, не видаються покупцю, складені за щоденними підсумками операцій тощо.
За операціями з постачання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування, або місце постачання яких визначено за межами митної території України, податкові накладні не складаються.
У січні 2015 року обов'язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов'язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
З 1 січня 2015 року до 1 лютого 2015 року платникам податку на додану вартість була надана можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені з 1 січня 2015 року, та розрахунків коригування до них незалежно від суми податку на додану вартість, що міститься у податковій накладній/розрахунку коригування.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна.
Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв'язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому, якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов'язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
Щодо деяких питань складання розрахунку коригування до податкової накладної
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Законом №71 внесено зміни до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, відповідно до яких розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 1 січня 2015 року так і після зазначеної дати, платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).
Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування (пункт 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №102/26547).
Помилка, допущена в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), може бути виправлена шляхом складання двох розрахунків коригування, які заповнюються в такому порядку:
в першому розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком "-";
в другому розрахунку коригування реквізити заголовної частини вказуються без помилок, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюється зі знаком "+".
У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 запроваджується такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів (послуг), якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів (послуг), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.
Розрахунок коригування, складений платником податку до податкової накладної, у якій допущена помилка в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), підлягає реєстрації в ЄРПН таким контрагентом покупцем - платником податку, номер якого помилково вказаний в податковій накладній.
Якщо платник податку після 1 січня 2015 року складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис.грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, і сума податку після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис.грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в ЄРПН не підлягають. При цьому такий розрахунок коригування може бути складено платником податку у паперовій формі та включено до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, на який припадає дата складання розрахунку коригування. Такий розрахунок коригування, складений у паперовій формі, може бути включений покупцем до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
У разі якщо платник податку після 1 січня 2015 року до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, на суму податку на додану вартість, що не перевищувала 10 тис.грн. та не підлягала реєстрації в ЄРПН, складає розрахунок коригування, і сума податку після проведення коригування перевищує обсяг в 10 тис.грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна підлягають реєстрації в ЄРПН. При цьому в ЄРПН спочатку реєструється податкова накладна, а після неї розрахунок коригування, який складається в електронній формі.
Розрахунки коригування, складені після 1 січня 2015 року до податкової накладної, складеної до 1 січня 2015 року, у випадках, якщо вони підлягають реєстрації в ЄРПН, реєструються в ЄРПН постачальником, а не покупцем, незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.
Інші зміни
У зв'язку із зупиненням 31.12.2014 дії пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Кодексу щодо особливого режиму оподаткування переробних підприємств, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображений в рядку 24 декларації з ПДВ переробного підприємства (0140) за грудень 2014 року, включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду січень 2015 року та відображається у рядку 21.2 "значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з ПДВ (0110) за січень 2015 року.
Подання податкової звітності з ПДВ за січень 2015 року здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044.
Подання податкової звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року/І квартал 2015 року та наступні звітні періоди здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №102/26547.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.
 
Голова
 І.О. Білоус
 
 
З 1 квітня 2015 року діятиме нова форма № 1ДФ
Наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджено нову форму Податкового розрахунку № 1ДФ, а також Порядок його заповнення та подання податковими агентами.
Оновлений податковий розрахунок перший раз подається за I квартал 2015 року.
Звертаємо увагу, що форму № 1ДФ доповнили розділом II: "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір". У ньому потрібно буде відображати суми нарахованого та сплаченого військового збору, загальні суми нарахованих та виплачених доходів у вигляді процентів, виграшів (призів) у лотерею та податку з них.
Наказ набирає чинності з 1 квітня 2015 року.
Відтак, з 1 квітня 2015 року втратить чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49.
 
 
 
 
 Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71) та на виконання п. 3 протоколу селекторної наради, яку проводив Прем'єр-міністр України Яценюк А. П. 13.01.2015 з питань підготовки і прийняття місцевих бюджетів та додаткових джерел їх доходів у зв'язку із проведенням податкової реформи, повідомляє.
 
I. Загальні положення
 
Закон N 71 опублікований 31.12.2014 у виданні "Голос України" N 254 (спецвипуск) та згідно з пунктом 1 розділу II "Прикінцеві положення" цього Закону набрав чинності з 1 січня 2015 року, крім деяких норм.
Враховуючи напрями реформування економічної політики України, визначені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року N 695), Законом N 71, зокрема, передбачено:
зменшення кількості податків та зборів з 22 до 11;
 
гармонізацію бухгалтерського та податкового обліку і визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме за правилами бухгалтерського обліку;
 
спеціальну процедуру електронного адміністрування ПДВ;
 
зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб;
 
запровадження місцевого податку на майно;
 
оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох із підвищенням максимального розміру доходу, який дає змогу перебувати на спрощеній системі оподаткування (для першої та другої груп), зниження ставок єдиного податку для малого бізнесу;
 
зміну ставок рентної плати для нафти і конденсату;
 
запровадження використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) з електронною звітністю до ДФС при продажу товарів/послуг у роздрібній мережі;
 
поширення мораторію на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. у рік), за виключенням окремих випадків та операцій;
 
зміни у справлянні акцизного податку тощо.
 
З метою підвищення фінансової спроможності місцевих рад Законом N 71, зокрема, передбачено такий перелік місцевих податків та зборів:
 
Місцеві податки:
 
податок на майно;
 
єдиний податок.
 
Місцеві збори:
 
збір за місця для паркування транспортних засобів;
 
туристичний збір.
 
Відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів, зокрема, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених цим Кодексом.
 
Законом N 71 передбачено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) та вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
 
Крім того, відповідно до абз. десятого п. 4 розділу I Закону N 71 до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належить встановлення у межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
 
Якщо сільською, селищною або міською радою не прийнято рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковим згідно з Кодексом, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (абз. шостий п. 4 розділу I Закону N 71).
 
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Кодексом, забороняється.
II. Місцеві податки та збори
Змінами, внесеними до Кодексу Законом N 71, передбачено певні особливості справляння податків і зборів, що сплачуються до місцевих бюджетів, на які слід звернути увагу місцевим радам при прийнятті відповідних рішень.
 
1. Особливості оподаткування та встановлення ставок акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів
 
З 1 січня 2015 року Законом N 71 запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
 
1.1. Платники податку та їх реєстрація контролюючими органами.
 
Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування, такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ тощо (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
 
Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу зазначених вище підакцизних товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації з акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.
 
Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється
автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
 
1.2. Щодо бази, об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
 
База оподаткування - це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).
 
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
 
Згідно із Законом N 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
 
До повноважень сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 12.4.4 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).
 
При цьому пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу передбачено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість) - у розмірі 5 відсотків.
 
Відповідно до п. 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
 
Згідно з пп. 12.3.5 п. 12.3 статті 12 Кодексу, якщо сільською, селищною або міською радою не прийнято рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковим відповідно до Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.
 
Таким чином, акцизний податок
за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачено єдину ставку - 5 відсотків.
 
1.3. Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
 
Відповідно до п. 223.1 ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
 
Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця (не пізніше 20 числа наступного періоду) контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто, за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).
 
Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів. Тобто, кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
 
Перше подання декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.
 
Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період (пп. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).
 
Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).
 
Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
 
Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.
 
2. Особливості оподаткування та встановлення ставок з податку на майно
 
Місцевий податок на майно складається з:
 
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
 
транспортного податку;
 
плати за землю.
 
2.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
 
Законом N 71 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2015 року.
 
Передбачається розширення бази оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
 
Підпунктом 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
 
У нежитловій нерухомості виділяють:
 
будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
 
будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
 
будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
 
гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
 
будівлі промислові та склади;
 
будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
 
господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
 
інші будівлі.
 
З 1 квітня 2014 року для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базою оподаткування визначено загальну площу об'єкта оподаткування.
 
2.1.1. Щодо ставок податку та пільг.
 
Законом N 71 доповнено перелік об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, зокрема:
 
житловою нерухомістю, непридатною для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, що визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської рад;
 
об'єктами нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
 
будівлями промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
 
будівлями, спорудами сільськогосподарських товаровиробників, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
 
об'єктами житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
 
Законом N 71 переглянуто розміри житлової нерухомості, на яку застосовуються пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
 
для квартири/квартир незалежно від кількості - на 60 кв. метрів;
 
для житлового будинку/будинків незалежно від кількості - на 120 кв. метрів;
 
для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
 
При цьому сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.
 
Крім того, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
 
Слід звернути увагу, що пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
 
об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
 
об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
 
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
 
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової/нежитлової нерухомості відомості щодо встановлених ними ставок податку та наданих ними пільг.
 
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
 
Разом з тим, пунктом 33 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.
 
2.1.2. Порядок обчислення та сплати податку.
 
Юридичні особи платники податку самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за встановленою формою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).
 
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
 
Таким чином, у 2015 році юридичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюють суму податку за поточний рік за ставками, встановленими рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів об'єктів:
 
для об'єктів житлової нерухомості - у розмірі, що не перевищує 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року, за 1 кв. метр бази оподаткування;
 
для об'єктів нежитлової нерухомості - у розмірі, що не перевищує 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
 
Щодо фізичних осіб, то обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:
 
за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі встановлення) і відповідної ставки податку;
 
за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі встановлення) і відповідної ставки податку;
 
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
 
Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
 
Отже, у 2015 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок буде нараховуватися контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 рік у такому порядку: з 01 січня по 31 березня 2014 року - з житлової площі, а з 01 квітня по 31 грудня 2014 року - із загальної площі об'єктів житлової нерухомості.
 
Умовний приклад алгоритму розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
 
у фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 м кв., загальна - 220 м кв., пільга зі сплати податку - 120 м кв. Ставка податку встановлена в розмірі 1 відс. мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2014 року (12,18 грн.), за 2014 рік сума податку розраховується:
 
I квартал - (123 м кв. - 120 м кв.) * 12,18 грн. / 12 міс. * 3 міс. = 9,14 грн.;
 
II - IV квартали - (220 м кв. - 120 м кв.) * 12,18 грн. / 12 міс. * 9 міс = 913,5 грн.
 
За 2014 рік сума податку складає 922,64 грн. (9,14 грн. + 913,5 грн.).
 
Тобто, до 1 липня 2015 року фізичній особі буде надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку у сумі 922,64 грн., яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
 
Враховуючи норми чинного законодавства, фізичні особи сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з бази оподаткування, яка запроваджена Законом N 71, будуть у 2016 році.
 
Для забезпечення виконання норм Кодексу та надходження коштів до місцевих бюджетів просимо скоординувати роботу органів місцевого самоврядування з перегляду рішень щодо встановлення на 2015 рік податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняття та оприлюднення рішень щодо встановлення у 2015 році податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості.
 
2.2. Транспортний податок.
 
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.
 
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
 
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
 
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Сплачується податок юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації
 
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
 
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
 
За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).
 
Щодо фізичних осіб, то обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які їм належать і зареєстровані в Україні, здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на підставі відомостей, необхідних для розрахунку податку, отриманих від органів внутрішніх справ.
 
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).
 
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
 
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
 
Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
 
2.3. Плата за землю.
 
Згідно з пп. 284.1 ст. 284 Кодексу органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
 
Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування визначених місцевих податків та зборів.
 
До 25 грудня року, що передує звітному, органи місцевого самоврядування повинні подавати контролюючим органам рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг з сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам (абз. другий п. 284.1 ст. 284 Кодексу).
 
Зміни до зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися такі зміни.
 
Якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, плата за землю в 2015 році справляється відповідно до вимог пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу із застосуванням ставок земельного податку 2014 року з урахуванням коефіцієнта індексації - 1,249.
 
Для окремих категорій землекористувачів нормами Кодексу визначено умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.
 
Зокрема, при переході права власності на будівлі земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (до 1 січня 2015 року - з дати реєстрації права власності на нерухоме майно).
 
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
 
З огляду на викладене, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування необхідно провести інвентаризацію земельних ділянок і землекористувачів та організувати роботу щодо оформлення права землекористування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.
 
Особлива увага приділяється наданню права місцевим радам у межах повноважень, визначених Кодексом, приймати рішення щодо встановлення ставок земельного податку.
 
Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 Кодексу).
 
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
 
Крім того, у статті 277 Кодексу визначено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
 
Також відповідно до п. 271.2 ст. 271 Кодексу рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
 
Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", а періодичність проведення - статтею 18 цього Закону: не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
 
Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах України у терміни, визначені чинним законодавством, - джерело додаткових надходжень до місцевого бюджету з плати за землю.
 
Додатково повідомляємо, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9 відсотка.
 
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Кодексу, станом на 1 січня 2015 року складає 1,249.
 
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 - 1,059, 1998 - 1,006, 1999 - 1,127, 2000 - 1,182, 2001 - 1,02, 2005 - 1,035, 2007 - 1,028, 2008 - 1,152, 2009 - 1,059, 2010 - 1,0, 2011 - 1,0, 2012 - 1,0, 2013 - 1,0 та 2014 - 1,249. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.
 
3. Особливості оподаткування та встановлення ставок з єдиного податку
 
Відповідно до Закону N 71, починаючи з 1 січня 2015 року, запроваджено оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох зі збільшенням існуючого максимального розміру доходу, який дає змогу перебувати на спрощеній системі оподаткування (для першої та другої груп), зниження ставок єдиного податку для платників третьої групи.
 
Таким чином, на сьогодні суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
 
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
 
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
 
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
 
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень;
 
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, є необмеженою та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;
 
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
 
Фіксовані ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць:
 
для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
 
для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
 
Відповідно органи місцевого самоврядування протягом січня 2015 року можуть переглянути ставки єдиного податку для таких груп платників та офіційно оприлюднити прийняті рішення до 15 липня 2015 року.
 
Для справляння єдиного податку з юридичних осіб (платники III та IV груп) рішення місцевих рад не потрібні, оскільки ставки податку визначено Кодексом.
 
4. Особливості встановлення зборів
 
Рішення про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів і туристичного збору, прийняті органами місцевого самоврядування до 2015 року, є чинними і обов'язкового перегляду не потребують, оскільки норми Кодексу, що регламентують порядок справляння цих зборів, не змінювались.
 
Місцевим радам необхідно невідкладно прийняти рішення про скасування збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, оскільки відповідно до Закону N 71 з 1 січня 2015 року такий місцевий збір не справляється.
 
Додатково повідомляємо, що Законом N 71 запроваджено обов'язкове використання РРО для платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців: платників третьої групи - з 1 липня 2015 року, платників другої групи - з 1 січня 2016 року.
 
Водночас платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці другої та третьої груп при провадженні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО (п. 296.10 ст. 296 Кодексу).
 
Просимо опублікувати цей лист на офіційних сайтах обласних рад та обласних державних адміністрацій і довести його до відома місцевих рад і місцевих державних адміністрацій.
 
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Про проведення семінару
 
  У зв'язку із змінами, внесеними до Податкового Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України, Чемеровецьким відділенням Городоцької ОДПІ буде проведено семінар 28 січня 2015 року о 11.00 год в приміщенні Чемеровецького будинку культури. На семінар запрошуються головні бухгалтери підприємств та організацій, приватні підприємці.
________________________________________________________________________________________________________________________________
З 1 січня розпочалася
деклараційна кампанія - 2015
Чемеровецьке відділення Городоцької ОДПІ інформує, що з початку 2015 року стартувала кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2014 року.
 Декларації про майновий стан і доходи платники податків повинні подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.
При декларуванні доходів у поточному році застосовуються норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діяли на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31 грудня 2014 року.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначений ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями).
 
Способи подання декларації
Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.
При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого статтею 49 Кодексу, а при поданні в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Кодексу).
Крім цього слід зазначити, що обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:
опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.
 
 
Терміни подання громадянами податкової декларації
Платники податку, які згідно з розділом ІV Податкового кодексу України зобов'язані подавати декларацію подають її до1 травня 2015року.
У 2015 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.
Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.
 
Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу)
До таких доходів належать:
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
- нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. - 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- благодійна допомога, що отримана платниками податку визначеним абзацом другим п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та використана не за цільовим призначенням (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
- непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу);
- додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);
- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
 
Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов'язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Кодексу);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);
- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст. 179 Кодексу).
 
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Обов'язок подання деклараціївиникаєу платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):
- при
отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- при отриманні окремих видів
доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті(пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);
- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);
- іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 - 146160 грн. (пп. “є” п. 176.1 ст. 176 Кодексу),
- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.
 
До доходів отриманих від осіб, які не є податковими агентами відносяться:
- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права)(підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини) (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);
- дохід у вигляді подарунку від фізичних осіб(або в результаті укладання договору дарування) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім обдарованих - нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих - резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів дарування) (п. 174.6 ст. 174 Кодексу);
- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду(суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);
- дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду(суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
- дохід від операцій з відчуження нерухомого майназа рішенням суду(особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно);
- дохід від операцій з продажу (обміну) двох і більше об'єктів рухомого майна; дохід від операцій з відчуження рухомого майназа рішенням суду(у разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 Кодексу). Крім резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення договору купівлі - продажу (міни), у разі нотаріального посвідчення угоди;
- доходи отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції(доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) в розмір більше 2 гектарів (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- дохід, отриманий від вирощеної продукції тваринництвабезпосередньо платником податку, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при наявності довідки. Крім, того якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
 
Випадки, в яких декларація по майновий стан і доходи не подається
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язокплатника податкущодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від
податкових агентів, які згідно з ІV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при
нотаріальному посвідченні договорівза якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- у вигляді
об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу;
- зазначені у
пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;
-
"є" пункту 176.1 статті 176 Кодексувід двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
 
Випадки, в яких платники податку звільнені від подання декларації
Відповідно до п.179.4 ст.179 Кодексувід обов'язку подання декларації звільняються незалежновід виду та суми отриманих доходів платники податку, які є :
- неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб(у тому числі батьків) та/або державистаном на кінець звітного податкового року.Поряд з цим, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 Кодексу). Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною,має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків)до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).
- перебувають під арештомабо є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
- перебувають у розшукустаном на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовійслужбістаном на кінець звітного податкового року;
- в інших випадках, визначених розділом IV Кодексу.
 
Податкова знижка
Метою декларування доходів з фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам з бюджету сум податку з доходів фізичних осіб надмірно сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році.
Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, з метою реалізації права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинні протягом 2015 року подати річну податкову декларацію та додаток 6 (перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі ст. 166 Кодексу) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків в контролюючому органі).
До податкової знижки, згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу). При цьому, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з правом на отримання податкової знижки (пп. „в” п. 176.1 ст. 176 Кодексу).
Водночас, слід зазначити, що існують деякі обмеження права платників податку на одержання податкової знижки (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу), зокрема, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижкиза наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Крім того, право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року має виключно платник податку - резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижкине може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки по податку на доходи фізичних осіб щодо свого річного оподатковуваного доходу, одержаного у межах провадження їх діяльності, тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.
Слід врахувати, що згідно із п. 166.4 ст. 166 Кодексу сума витрат включена платником податку до податкової знижки не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого йому як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
А саме відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених Законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до Закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Інші суми доходів, одержані платником податку в розрахунок для визначення суми податку, що підлягає поверненню у зв'язку з використанням права на податкову знижку, не приймається.
 
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу. До даного переліку включається:
- частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;
- сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
- сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
- сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (у 2014 році - 1710 грн.);
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2014 році - 855 грн.);
- сума витрат платника податку на:
- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
Останні зміни  з подання звітності по РРО
З початку 2013 року набули чинності норми абзаців другого та третього п. 7 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон №265) щодо надання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку за технологією Національного банку України.
З
01.01.2015 відповідно до Закону України від 04 липня 2013 року №406-VІІ п. 7 ст. З Закону №265 буде викладено у такій редакції: Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням РРО та РК, не нізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Суб'єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Суб'єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку ніформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі- продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених РРО.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Крім того, відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону №265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
________________________________________________________________________________________________________________________________
 
             Про отримання довідки про реєстрацію РРО та КОРО
 
Чемеровецьке відділення Городоцької ОДПІ  доводить до відома платників, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями по бажанню суб'єктів господарювання реалізовано можливість підтвердження факту реєстрації РРО та КОРО, що знаходяться у місці провадження суб'єктом господарювання торговельної діяльності, засобами Інформаційної системи ДФС без отримання в органі ДФС / надання органу ДФС довідки про реєстрацію РРО та КОРО.
_______________________________________________________________________________________________________________________________
 
Про  обов'язок платників податків подання повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням за формою 20-ОПП
 Відповідно до порядку обліку платників податків суб'єкти господарювання повинні повідомляти контролюючі органи про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, за основним місцем обліку. Обов'язок платника повідомляти органи доходів і зборів про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, передбачений абз.4 п.63.3 ст.63 ПКУ. Деталізується цей обов'язок в розділі 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588. Зокрема, згідно п.8.4 даного Порядку, повідомлення за формою 20-ОПП подається платником протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об'єкту оподаткування або об'єкту, пов'язаного з оподаткуванням.
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об'єкту оподаткування, платник податків надає вищезгадане повідомлення за ф.20-ОПП з оновленою інформацією.
Оскільки Порядком обліку платників податків і зборів не визначений спосіб надання повідомлення за формою 20-ОПП, таке повідомлення платник податків має право спрямувати поштою.
Нагадаємо, що відповідно до п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України, непредставлення в терміни повідомлення за формою 20-ОПП спричиняє за собою відповідальність у вигляді штрафу, сума якого визначена для самозайнятих осіб, - у розмірі 170 гривень, для юридичних осіб, відокремлених підрозділів юросіб або юридичних осіб, відповідальних за нарахування і сплату податків до бюджету при виконанні договору про спільну діяльність, - у розмірі 510 гривень.
 
Про  систему електронного адміністрування
податку на додану вартість
У зв'язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 7 жовтня 2014 року № 1690-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності" (далі - Закон № 1621), відповідно до яких з 1січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ), Чемеровецьке відділення Городоцької ОДПІ інформуємо про основні правила роботи цієї системи.
1. Загальні положення
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001розділу V Кодексу. Пунктом 2001.1 статті 2001розділу V Кодексу передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування ПДВ. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок № 569).
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та розрахунках коригування до них;
- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
- сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України (далі - Кодекс). Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об'єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.
Водночас, підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил, є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, перерахованих в пункті 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, але разом з тим, з 01.01.2015 скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
Крім того, Законом № 1621 внесено зміни до визначення бази оподаткування ПДВ в окремих випадках: з 01.01.2015 база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг за винятком контрольованих операцій, але не може бути нижчою ціни придбання товарів (для самостійно виготовлених - не нижче їх собівартості) або балансової вартості необоротних активів.
Одночасно із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року для платників ПДВ збільшується граничний рівень обсягу операцій з постачання товарів/послуг для обов'язкової реєстрації платників ПДВ до 1 млн. грн (без ПДВ) за рік.
Тобто, з 01.01.2015 суб'єкт господарювання зобов'язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1млн.грн
.(без урахування ПДВ).
Правила, встановлені розділом V Кодексу для добровільної реєстрації особи в якості платника ПДВ не змінилися.
Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн.грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.
 
2. Електронні рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ
Електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Для кожного платника податку відкривається один електронний рахунок.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам ПДВ автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.
Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника ПДВ не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття, а ДФС після надходження такого повідомлення інформує кожного платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку № 569).
Враховуючи викладене відкриття електронних рахунків здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка.
Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надаватиметься ДФС за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунку є 01.01.2015 для суб'єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб'єктів господарювання, які будуть зареєстровані в якості платників ПДВ в будь-який період після 01.01.2015 - дата їх реєстрації платниками податку.
На такі електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку самостійно зараховують кошти з власного поточного рахунку платника, відкритого в банківських установах, в сумах:
необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200
1.3 статті 2001Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;
недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі - спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі - спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФСта надсилається Казначейству.
3. Податкова звітність
Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І-й квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі - посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі - АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на даний час подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Що стосується подання податкових декларацій з ПДВ у паперовій формі, то останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015)/ІV квартал 2014 року (граничний термін подання 09.02.2015).
Відповідні зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення і подання розроблені, розміщені на офіційному веб-сайті ДФС України та на даний час проходять відповідні погодження із зацікавленими міністерствами і відомствами. Після прийняття Міністерством фінансів України відповідного наказу та його реєстрації в Міністерстві юстиції України у загальновстановленому порядку його буде доведено до відома платників та регіональних структурних підрозділів ДФС.
4. Формування та реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу (у редакції Закону №1621) з 01.01.2015 податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, в тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку - отримувачами послуг, що постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
Після реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН постачальник та покупець отримуватимуть в автоматичному режимі від ДФС повідомлення про таку реєстрацію.
Запровадження електронної форми податкової накладної вирішує всі питання, які пов'язані із дотриманням формальних умов щодо її заповнення (вирівнювання полів, формат дати, адреси, розміщення знаків дробу, ком та інших розділових знаків тощо). Крім того, під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, та пункту 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129), податкові накладні/розрахунки коригування, складені в електронній формі, скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку.
Таким чином, для забезпечення безперешкодної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також забезпечення достовірності податкових накладних/розрахунків коригування, які надсилаються отримувачу товарів/послуг, платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати для накладання електронного цифрового підпису посадовими або уповноваженими особами на складені податкові накладні.
Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в Акредитованих центрах сертифікації ключів (далі - АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно), або в будь-якому з його відокремлених пунктах реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на даний час здійснюють реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з 01.01.2015 не змінюється. Така реєстрація здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10. розділу V Кодексу).
Водночас для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначається розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН складені ним такі податкові накладні/розрахунки коригування.
Так, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200
1.3 статті 2001Кодексу та пунктом 9 Порядку №569 (далі - реєстраційна сума), а саме:
УНакл= УНаклОтр+ УМитн+ УПопРах- УНаклВид- УВідшкод- УПеревищ, де:
УНаклОтр- загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться в отриманих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн- загальна сума податку, сплаченого платником безпосередньо або за допомогою фінансового посередника (особи, відповідальної за фінансове врегулювання) при ввезенні товарів на митну територію України, на підставі даних митних декларацій, у тому числі з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України.
Цей показник формується на підставі сум податку, сплачених, починаючи з 01 січня 2015 року, при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах- загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з власного поточного рахунку платника.
Зазначений показник обраховується на підставі даних, отриманих згідно з угодою про інформаційний обмін між Державною фіскальною службою та Казначейством щодо сум коштів, перерахованих платником зі свого поточного рахунку на його рахунок в системі електронного адміністрування податку, відкритому йому в Казначействі починаючи з 01 січня 2015 року.
УНаклВид- загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних, що містяться у виданих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були складені на операції, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 01 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод- загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
Цей показник формується на підставі даних податкових декларацій з податку, поданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності:
за січень 2015 року - для платників податків, що застосовують місячний звітний період;
за 1 квартал 2015 року - для платників податків, що застосовують квартальний звітний період.
Даний показник формується на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника сум від'ємного значення податку, розрахованих по операціям, здійсненим після 01 січня 2015 року згідно прийнятих контролюючим органом податкових декларацій з податку та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.
УПеревищ- загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з податку, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник розраховується як різниця між сумами податку:
задекларованими платником в податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до таких декларацій по операціях з постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, після 01 січня 2015 року та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України,
та зазначеними платником податку в податкових накладних, що були складені за операціями з постачання товарів/послуг після 01 січня 2015 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунків коригування до таких накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей показник формується на підставі даних:
податкових накладних, складених не раніше 01 січня 2015 року та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
податкових декларацій з податку, наданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності: за січень 2015 року - для платників податків, що застосовують місячний звітний період; за І квартал 2015 року - для платників податків, що застосовують квартальний звітний період, та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.
Реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули.
Кожен з показників реєстраційної суми обчислюватиметься наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2015 протягом всього періоду діяльності платника ПДВ до моменту анулювання його реєстрації.
Алгоритм обрахунку показників реєстраційної суми, та джерела їх формування підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (пункт 10 Порядку № 569).
Для обчислення такої реєстраційної суми враховуються лише податкові накладні, складені за операціями, по яких дата виникнення податкових зобов'язань припадає на податкові періоди з 01.01.2015, розрахунки коригування до таких податкових накладних, а також митні декларації, по яких суми податку сплачені до бюджету, починаючи з 01.01.2015, суми поповнення електронних рахунків з 01.01.2015, суми заявленого бюджетного відшкодування та сума податкових зобов'язань (для формування показника
УПеревищ) задекларовані у складі податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди з 01.01.2015.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200
1.3 статті 2001розділу V Кодексу (реєстраційна сума), буде меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник повинен перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій електронний рахунок (пункт 201.10.статті 201 розділу V Кодексу; пункт 12 Порядку № 569).
Збільшення реєстраційної суми може бути забезпечене також за рахунок отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та сум ПДВ, сплачених під час ввезення товарів на митну територію України.
При обчисленні реєстраційної суми слід також враховувати, що для операцій з отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, Законом № 1621 змінюється порядок формування податкового кредиту.
На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015 отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункти 198.2 статті 198 та 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
В зв'язку з цим необхідно враховувати, що в розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за січень (Іквартал) 2015 року має бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені в грудні (ІV кварталі 2014 року) та в січні (І кварталі) 2015 року.
В межах системи електронного адміністрування ПДВ передбачено, що складання та реєстрація в ЄРПН податкових накладних здійснюється постачальником товарів/послуг та отримувачем послуг від нерезидентів, місцем постачання яких є митна територія України. При цьому запроваджується окремий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування постачальник може тільки після реєстрації цього розрахунку в ЄРПН його отримувачем. Зменшити суму свого податкового кредиту за таким розрахунком коригування отримувач (покупець) товарів (послуг) зобов'язаний незалежно від факту реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.
Розрахунки коригування, що складаються постачальником товарів/послуг до податкових накладних, які не видаються отримувачу таких товарів/послуг, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником.
Розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг.
5. Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період до 01.01.2015, та розрахунків коригування до таких податкових накладних
Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає до 01.01.2015, та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН (у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді), але не були зареєстровані у ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.
Розрахунки коригування, які складені до 01.01.2015 та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН але не були зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), а також розрахунки коригування, складені після 01.01.2015 до податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає до 01.01.2015, підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.
Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.
Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає до 01.01.2015 (незалежно від факту реєстрації їх в ЄРПН та періоду, в якому вони були включені до податкового кредиту, а також незалежно від того чи були вони включені до складу податкового кредиту) та розрахунки коригування до таких податкових накладних (незалежно від дати їх складання та факту реєстрації їх в ЄРПН) не приймають участі в обчисленні реєстраційної суми.
Податкова накладна, складена отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, за операціями з постачання таких послуг, дата виникнення податкових зобов'язань припадає на грудень/ІV квартал 2014 року, сума ПДВ якої були включені до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період грудень/ІV квартал 2014 року включається до складу податкового кредиту за звітний (податковий) період січень/І квартал 2015 року та не приймає участі в обчисленні реєстраційної суми.
6. Розрахунки з бюджетом
Суму податкових зобов'язань, належних до сплати в бюджет, платники податку, як і встановлено Кодексом, визначають самостійно, виходячи з результатів діяльності за відповідний звітний період. Така сума декларується в податковій декларації платника ПДВ.
Якщо за результатами звітного податкового періоду платником податку задекларовано в податковій декларації з ПДВ сума податку до сплати в бюджет, то така сума підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку.
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ,та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податковихзобов'язань надсилається Казначейству.
Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов'язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку №569).
У випадку недостатності коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок платник повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов'язань, перерахувати з власного поточного рахунку на свій електронний рахунок кошти в недостатніх сумах.
Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов'язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов'язань/перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) по такому реєстру залишок узгоджених податкових зобов'язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету/спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку № 569).
Пунктом 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунки з бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.
Тобто з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов'язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.01.2015, а суми податкових зобов'язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунка платника, а з його поточного рахунка.
Пунктами 26 та 27 Порядку № 569 встановлено правила повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету коштів з електронного рахунку платника на його поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 розділу ІІ Кодексу, в тому числі і у разі анулювання реєстрації платника податку.
Таке повернення здійснюється за умови подання платником податків заяви у довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, в якій має бути вказано поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно повернути такі суми з бюджету. Повернення таких сум здійснюється без використання електронного рахунка.
7. Спеціальний режим оподаткування у сільському господарстві
Платникам податку, які застосовують спецрежим, в системі електронного адміністрування податку відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку як в межах діяльності, визначеної статтею 209 Кодексу, так і у межах іншої діяльності.
Такі платники реєструють в ЄРПН всі податкові накладні: як ті, що складені на операції з постачання товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і ті, що складені у зв'язку з здійсненням інших операцій з постачання.
Платники податку - суб'єкти спеціального режиму оподаткування повинні враховувати, що для реєстрації в ЄРПН всіх складених ними податкових накладних та розрахунків коригування як у зв'язку з постачанням товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і у зв'язку з іншими операціями з постачання, здійснюється єдиний розрахунок реєстраційної суми (за формулою, визначеною пунктом 200
1.3 статті 2001Кодексу та пунктом 9 Порядку №569).
У випадку якщо платником податку, який застосовує спецрежим, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті як до бюджету так і на його спеціальний рахунок, кошти з його електронного рахунку у першу чергу перераховуються до бюджету, а у разі повного розрахунку з бюджетом - на спеціальний рахунок такого платника (пункт 22 Порядку № 569).
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ,та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податковихзобов'язань надсилається Казначейству. Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов'язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку №569).
Зазначене правило стосується також і платників податку - сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не зареєструвалися як суб'єкти спеціального режиму оподаткування.
Для забезпечення в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ спрямування сум ПДВ на підтримку власного виробництва суб'єкти спецрежиму - платники ПДВ повинні надати контролюючому органу за місцем своєї реєстрації платником ПДВ інформацію щодо даних реквізитів поточного рахунку, на який має бути перерахована відповідна сума з електронного рахунка такого платника, та актуалізувати такі дані у разі зміни реквізитів поточного рахунка.
8. Від'ємне значення і залишок бюджетного відшкодування
Від'ємне значення ПДВ, яке виникло у платника податку в звітних періодах до 01.01.2015, участі в обчисленні реєстраційної суми не прийматиме.
Розділом ІІ Закону № 1621 визначено, що від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані до 1 січня 2015 року, обліковуються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік такого від'ємного значення здійснюватиметься в податковій декларації ПДВ. Проектом нової форми декларації з ПДВ для такого обліку передбачено окремий розділ та додаток.
З 01.01.2015 суми бюджетного відшкодування, задекларовані в деклараціях за звітні (податкові) періоди до 1січня2015 року, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому відповідно до статті 200 Податкового кодексу України у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року, тобто залишок непогашеного від'ємного значення станом на 01.01.2015 не анулюється, обліковується окремо у складі податкової декларації з ПДВ за звітні періоди після 01.01.2015 та відшкодовуються платникам у автоматичному або звичайному режимі за правилами та у терміни, що передбачені Кодексом станом на 31.12.2014.
Суми бюджетного відшкодування, задекларовані в звітних періодах після 1 січня 2015 року, повертатимуться платникам і в звичайному і в автоматичному режимі. При цьому спрямування бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок погашення податкових зобов'язань майбутніх періодів скасовується. Після 1 січня 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ буде здійснюватись виключно коштами на поточний рахунок платника.
Одночасно інформуємо, що з 01.01.2015 відповідно до вимог статті 200 Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законами №1621 та №1690) бюджетне відшкодування платникам податку здійснюватиметься на місяць раніше ніж зараз.